Йдеться про сотні тисяч трудівників, причетних до міжнародних автомобільних перевезень (МАП). А з сім’ями набереться й до мільйона людей, котрі мають шматок хліба з праці в цій сфері. Самих лише вантажівок у міждержавній автоперевізницькій орбіті нині крутиться до 16 тисяч. Тож оминати чи замовчувати проблеми, яких тут накопичилося безліч, — не вихід зі становища. Саме на цьому наголошували учасники «круглого столу» «Міжнародні автомобільні перевезення: проблеми та їх розв’язання», що його організувало Міністерство транспорту України.
Представники Кабміну, міністерств і відомств, підприємств і організацій різних форм власності, котрі займаються міжнародними автоперевезеннями, аналогічної асоціації, що об’єднує цих людей, народні депутати України, гості з близького зарубіжжя зусібіч обговорювали тему, вказували на шляхи виходу з непростого становища, що склалося за останні роки.
Допікають бюрократичні перепони і побори
Проблем чимало і тому, що перевезенням вантажів через кордон, у тому числі й небезпечних, займається багато організацій і людей. З-поміж нерозв’язаних питань виділялися такі, як оформлення віз, розрахунки векселями в разі імпорту автотранспорту, контроль вантажів на кордоні, виконання міжнародних угод з цих перевезень тощо. А головним завданням присутніх було, як підкреслив заступник міністра транспорту України Семен Кроль, полегшити роботу й створити необхідні умови для працівників міжнародних перевезень вантажів.
Допікають перевізників не лише всілякі бюрократичні перепони, а й звичайнісінькі побори чиновників багатьох відомств і міністерств, контролюючих органів. І їх не об’їхати і не обійти, кажуть перевізники. А пояснення одне: мовляв, це кордон, державні інтереси, тому й така пильність та прискіпливість. Хоча за цим чиновницьким завзяттям неважко побачити й інші інтереси. Асоціація міжнародних автоперевізників (АсМАП) для учасників зібрання підготувала перелік майже 30 найістотніших проблемних питань-бар’єрів, які гальмують розвиток важливої справи в Україні. У перевізників небезпечних вантажів, приміром, чимало претензій до Департаменту ДАІ, серед яких простішої, здається, й не може бути: скоротити процедуру оформлення, видачі спецдозволів, погоджень маршрутів курсування.
Необтяжливі начебто й претензії і до чиновників МЗС: великі терміни розгляду документів, надто багато вимагають їх представляти консульствам, великий відсоток необгрунтованих відмов у відкритті віз водіям-міжнародникам, які працюють на ринку понад п’ять років, малий термін дії цих віз, обов’язкова присутність під час співбесіди з працівниками консульських відділів.
Та чи не найбільше проблем створюють перевізникам прикордонні й митні служби країни, Мінтранс, служба автодоріг, МінАПК, Мінохоронздоров, Міністерство екології та використання природних ресурсів, котрі, крім усього, ще й не виконують рішень Міжнародної конвенції контролю вантажів на кордоні і міжурядових угод. Претензії найрізноманітніші — від ремонту автодоріг до створення комп’ютерної системи з банком даних.
Гордіїв вузол
Багато нарікань і претензій мали присутні до роботи пропускного пункту «Ягодин». Вони, наприклад, наполягають на відміні обов’язкового проведення всіх видів митного контролю вантажів і транспортних засобів лише на території термінала «Ягодин». Крім того, давно назріла потреба збільшити його пропускну спроможність.
Цей термінал неабиякий інтерес викликав і в журналістів, на що не міг не зреагувати заступник міністра транспорту Семен Кроль:
— Питання справді болюче. З цього приводу ми зверталися до Кабміну, підготували бригаду з фахівців, працівників правоохоронних органів, представників АсМАП, яка має все з’ясувати і розставити крапки над «і», побачити, хто насправді там «харчується», кому вигідні такі порядки і хто повинен усувати недоліки.
Як досягти спрощеної процедури перетину кордону, вдосконалити дозвільну систему, котрі забирають багато часу; як налагодити оперативну співпрацю Мінтрансу з митниками і прикордонниками, не допускати зловживань, що стали непоодиноким явищем? — на ці та інші запитання учасники зустрічі намагалися знайти відповіді. Вони також попросили народного депутата України Ореста Климпуша, котрий узяв участь у роботі «круглого столу», ознайомити з обговорюваними проблемами колег з профільного комітету Верховної Ради, сприяти, щоб швидше приймали нормативно-правові й законодавчі документи, які мають полегшити роботу вітчизняним перевізникам.
С. Кроль зауважив, що нині фахівці підготували, а у відповідних департаментах Мінтрансу опрацьовано чимало майбутніх законів, котрі сприятимуть кращій роботі МАП. Це закони про транзит, експедиторську діяльність, зміни до закону про транспорт, про дорожній рух, автомобільні дороги та інші. Їх погоджують з міністерствами і відомствами, готують Кабміну, народним депутатам і профільному комітету Верховної Ради України.
Із колимагами в Європу?
Із травня, як відомо, наші західні сусіди приєднуються до Євросоюзу, тому працювати вітчизняними «чорними автомобілями», як висловився С. Кроль, буде ні з ким. Ось чому треба багато зробити, щоб наші автотранспортні засоби відповідали стандартам «Євро-2» і «Євро-3». А їх, колимаг, що не відповідають цим стандартам, — 42 відсотки з майже 16 тисяч авто, котрі є на балансі АсМАП.
Для порятунку справи, щоправда, дещо робиться: митно-тарифна рада прийняла рішення про зменшення в’їзного мита на тягачі з 20 до 5 відсотків. Асоціація разом з Мінтрансом звернулася до Кабміну з проханням розв’язати питання нульової ставки ПДВ на ввезення рухомого складу, котрий відповідає нормам «Євро-3», на територію України. Якщо Кабмін підтримає цю пропозицію, то в нас, як вважають чиновники, не буде проблем із заповненням міжнародного простору нашим транспортом. Коли ні — цей простір заповнять поляки, турки, росіяни й білоруси.
Учасники погодилися з тим, що вже час не тільки організовувати нові робочі місця, а й створювати належні умови праці міжнародним автоперевізникам, які піднімають престиж країни, до державної скарбниці вносять значні кошти. І якщо вже кажемо, що йдемо до Європи, зауважив С. Кроль, то треба дбати про екологію транспорту та автошляхів не лише на словах, а й на ділі, розв’язувати проблеми безпеки руху, заторів на дорогах, якості цих доріг.