Міністерство фінансів таки здивувало, вперше представивши громадськості звіт про виконання Держбюджету-2003, як того вимагає Бюджетний кодекс України. Ми вже почали звикати до нехтування саме цього засадничого документа податкового законодавства. Отже, хай живе Закон і публічність діяльності фінорганів!
Червоніти за виконання бюджету-2003 заступникові Міністра фінансів Анатолію Мярковському не довелося. Вперше у новій історії України з доходами і видатками його впоралися на всі сто. До того ж не в ручному, а в автоматичному режимі. Звісно, цьому неабияк сприяло зростання реального валового внутрішнього продукту на 109,3 відсотка проти 105,2 у попередньому році: на 23,1 відсотка зросла додана вартість у будівництві, на 18,2 — в обробній промисловості, на 19,6 — в оптовій та роздрібній торгівлі, на 12,3 — на транспорті. Відповідно й доходи зведеного бюджету становили, за словами Анатолія Мярковського, 75,2 мільярда гривень, тобто на 8,7 відсотка більше запланованих призначень. Звідси й доходи загального фонду Держбюджету порівняно з попереднім роком зросли на 7563,9 мільйона гривень (на 21,8 відсотка), тобто план виконано на сто і одну десяту. Надходження збільшилися в усіх видах податків, окрім ПДВ, плати за транзит природного газу та відрахувань Нацбанку. Резюме міністерства: загальна сума Державного бюджету України за рік дорівнює 55076,7 мільйона гривень, що на 9609,1 мільйона гривень (на 21,1 відсотка) перевищує аналогічний показник попереднього року — 103,4 відсотка проти затвердженого плану...
Коли пролунали останні цифри, журналісти, які пишуть на економічні теми не перший рік, мимоволі поглянули на Петра Порошенка, який також був присутній. Знали ж бо, що за 55 мільярдів бюджетних доходів він боровся ще на ранніх стадіях проектування бюджету-2003! Уряд не наважувався й на півсотні, мотивуючи це консервативним сценарієм, який у кулуарах парламенту називали тоді цирком. Лише восени Кабінет Міністрів частково визнав, що Порошенко мав рацію.
Що каже Порошенко тепер? На його погляд, бюджет-2003 — це чи не єдино виразна заслуга Кабінету Міністрів. Проте вже нині не маємо того, що мали. Державна податкова адміністрація монопольно утримує геть усю інформацію про збирання й адміністрування податків, відмовляючись надавати її профільному комітету Верховної Ради. Гіпертрофоване бюджетне планування за консервативними сценаріями і непрозорий механізм відшкодування ПДВ експортерам тим часом вказують на тіньовий перерозподіл мільярдів гривень. На створення «ринку послуг» з відшкодування ПДВ. На боротьбу з тіньовими доходами тіньовими методами. Якщо хочете, по-більшовицьки. І це тоді, іронізує Петро Порошенко, як на словах уряд — за здійснення податкової реформи.
Хтось з журналістів нагадав, що народний депутат Віктор Пинзеник стверджує, буцімто консервативний сценарій бюджету-2004 не враховує кілька мільярдів гривень. Порошенко такої само думки. І пропонує самостійно переконатися в цьому, порівнявши прогнозний рівень ВВП з часткою його перерозподілу через бюджет, яка зросла 2003 року з 27,5 до 28,6 відсотка.
На думку Анатолія Мярковського, з огляду на силу-силенну податкових пільг, рівень перерозподілу суспільного доходу мало про що говорить. Петро Порошенко впевнений: не говорить ні про що. Він звик до точного рахунку. Але він не знає, куди йдуть цього року мільярди гривень платників податків, не врахованих бюджетним плануванням. Про минулий у Мінфіні розповіли: видатки загального фонду Держбюджету перевищили відповідний показник попереднього року на 9901,7 мільйона гривень — на 21,1 відсотка більше, ніж роком раніше. Грошові ресурси держбюджету спрямовували насамперед на заробітну плату з нарахуваннями, державне забезпечення, пенсії, стипендії, інші соціальні виплати, віднесені до захищених статей загальнодержавного балансу. Отже, зробили висновок у Мінфіні, стовідсоткове виконання Державного бюджету-2003 «стало результатом дієвої фінансової політики нинішнього уряду та унеможливило перехід до формування та складання у 2004-му і наступних роках бюджету розвитку замість бюджету виживання. Головна мета уряду та Мінфіну України — перетворити не лише Державний бюджет, а й бюджет кожної родини, підприємства, галузі на бюджет розвитку». А ви казали цирк!