У неділю має розпочатися офіційний візит до Китаю Голови Верховної Ради України Володимира Литвина.
Він прикметний з двох причин. По-перше, важко пригадати в історії Всекитайських зборів народних представників (ВЗНП) випадок, коли вдруге поспіль, без візиту у відповідь, у Пекіні приймають главу іноземного парламенту. Саме це відбувається нині: попередній візит тодішнього Голови ВР Івана Плюща до Китаю відбувся в лютому 2002 року, Голова Постійного комітету ВЗНП після цього не відвідував Київ, і ось знову українську парламентську делегацію запрошено до КНР. Це тим паче знаменно, що згідно з практикою, яка склалася, вищий законодавчий орган Китаю має дуже обмежену квоту приймання іноземних делегацій на рік. Друга причина — це те, що минулої неділі, 14 березня, в Пекіні завершилася друга сесія ВЗНП десятого скликання (китайські парламентарії на відміну від наших збираються в повному складі лише раз на рік), і українська делегація стане першою після завершення її роботи.
А сесія ця вже увійшла в історію, адже на ній прийнято аж 14 поправок до Конституції країни. Зокрема, ідеї «потрійного представництва» (які відкривають шлях до Компартії бізнесменам — по суті, «капіталістичним елементам») визначені як провідна засада політичного та економічного життя держави; уточнено зміст завдання просування вперед у будівництві матеріальної, політичної і духовної культури; закріплено подальше коригування державного курсу щодо розвитку недержавного сектору; удосконалено положення про захист приватного майна (вперше в історії КНР приватна власність дістала захист на конституційному рівні!); уперше ж додано й положення про повагу і гарантії прав людини.
Треба зазначити, що всі ці доповнення до Основного Закону КНР, чимало з яких були просто неможливі ще кілька років тому й розглядаються спостерігачами як свідчення поступового руху комуністичного Китаю в напрямі будівництва суспільства, що вельми нагадує капіталістичне, запропоновано самим ЦК Компартії Китаю. Тож депутатам нічого не залишалося, як «перетворити ініціативу КПК на державну волю». Нинішні поправки та доповнення до Конституції 1982 року, за якою живе сьогодні Китай, уже четверті. Попередні вносилися у 1988, 1993 і 1999 роках.
Досвід геть безконфліктного проведення конституційних реформ у найбільш населеній країні планети (за внесення поправок проголосували 2860 депутатів, 10 проти і 17 утрималися) — актуальна тема для обговорення під час майбутнього візиту українських парламентаріїв і для роздумів нашим депутатам. Окрім цього питання (що його сторони, напевне, торкнуться під час переговорів Володимира Литвина з китайським колегою, Головою Постійного комітету ВЗНП У Банго), буде обговорено стан і перспективи міжпарламентського співробітництва й в інших галузях. За результатами переговорів плановано підписання угоди про співробітництво між вищими законодавчими органами двох країн. У цьому випадку Україна стане однією з небагатьох держав, з котрими Китай має таку угоду. На зустрічах із представниками вищого керівництва КНР, зокрема з главою МЗС Чі Чжаосіном і новопризначеним міністром комерції Бо Сілаєм, порушуватимуть питання взаємодії на міжнародній арені та співробітництва в торгово-економічній сфері. А під час зустрічей і переговорів із керівництвом зборів народних представників однієї з найбагатших провінцій Китаю Чжецзян і найбільшого мегаполіса країни Шанхая українські та китайські парламентарії обміняються досвідом законодавчого забезпечення діяльності вільних економічних зон (їх у цьому регіоні Китаю кілька), обговорять інші питання.
Ольга ТАНАСІЙЧУК, власкор Укрінформу в Пекіні (спеціально для «ГУ»).