Кому, скажіть, не хочеться вставити свої п’ять копійок із приводу неправильності вектора нашої економіки, коли ти знайомишся з новими цінниками в гастрономі? Чи розглядаєш валютний курс у банку. Або просто спілкуєшся із друзями на кухні. Справа часто-густо безперспективна, але, погодьтеся, у моральному плані майже завжди приємна. От і водії цими післявеликодніми або передпершотравневими (кому як подобається) днями помітили на автозаправках певну стабілізацію. Цінники не тільки «устаканилися» — подекуди їх навіть почали переписувати вбік здешевлення. Приміром, А-92 коштує на 25 копійок менше. Чи торговці в такий спосіб справді зреагували на заклики Антимонопольного комітету, який минулого тижня визначив для пального ціновий коридор. А, може, «королі бензоколонок» вгамували свої апетити, підрахувавши, яка армія автомобілістів змушена кидати своїх залізних коней на «приколі», залишаючи АЗС без зиску. Тільки факт залишається фактом — ціну таки опустили. Як то кажуть, дрібниця, а приємно. Хоча, зважаючи на те, що літр пального за останні місяці подорожчав на три гривні, 25 копійок — справді дрібниця...
Минулий тиждень напевне розчарував покупців у м’ясних рядах. Ціни на свинину, яка відсотків на сорок подорожчала перед Великоднем, не відкотилися, як це зазвичай буває, на передсвятковий рівень, а завмерли, неначе в очікуванні. Такому «нонсенсу» є логічні пояснення. Адже попереду нова порція свят, коли шашлики особливо затребувані. Продавці це розуміють. Але головна причина дорожнечі м’яса — зліт в обмінниках валютного курсу, а, водночас і закордонної сировини для м’ясопереробки. Настільки, що комбінатам для виробництва ковбас та іншого вигідніше стало використовувати свинину вітчизняну. Тому й після травневих очікувати істотного здешевлення не доводиться. Проти значного зниження м’ясних цін свідчить і обіцяне найближчим часом подорожчання газу для населення. Річ у тому, що добра половина поголів’я паць зростає у приватних обійстях. Відгодівля там відбувається не за якимись науково обґрунтованими раціонами, а по-простому: картоплю та інші їжу свиням варять у казанах на газу. Тож надалі їх власники вкладатимуть в ціну на м’ясо й ці додаткові витрати.
На порядку денному знову питання повернення валютних кредитів. Громадяни активно набирали їх на купівлю машин і квартир ще в 2007—2008 роках, коли долар був по 5 гривень, а банки позичали під 12—14% відсотків річних. У кризовому 2008-му «зелений» підстрибнув до 8 гривень. Тепер і поготів коштує близько 12. Минулого тижня позичальники вкотре пікетували Нацбанк. Розлючені боржники вимагають перевести їхні валютні позики в гривні за курсом на момент укладання договору й списати всі штрафи та запровадити мораторій на відчуження їхнього майна. Інакше, загрожують, що з 15 травня взагалі перестануть платити по боргах. З’ясовується, таких людей у нас мільйони, і, з одного боку, їхні проблеми можна зрозуміти. Тим більше, що й банкам вигідно, щоб питання вирішувалися за рахунок держави. Ніде правди діти, часто-густо вони й підштовхують громадян проводити подібні акції. Адже Нацбанк уже рятував вкладників, надаючи величезні кошти для підтримання платоспроможності банків цьогоріч. То чому б не підтримати й позичальників!? Тільки, от чи правильно це? Наскільки справедливо стосовно тих, хто вирішив не ризикувати й узяти гривневі кредити. Хоча й ставки там були вищі — під 20% річних. А є і такі, хто взагалі не «грає» з фінансовими установами, а розраховують винятково на свої сили в справі купівлі квартир і машин. Може, настав час припинити витягати з болота й банки, й позичальників за рахунок усіх платників податків?!
І знову про кредит. Стало відомо, що 30 квітня МВФ має намір вирішити питання про надання нам фінансової допомоги. Йдеться про 16,8 млрд. доларів на два роки. Причому 3 млрд. очікуються одразу після позитивного вердикту. За нашої нинішньої, скажімо так, «ахової» ситуації в економіці України гроші не зайві. Але дивує ось що: тільки й чутно з екранів телевізорів й у всіх коридорах влади, мовляв, одержимо кредит, тоді й заживемо!.. Насправді не все так гладко. Мало хто говорить, що гроші, хай не сьогодні, потрібно буде віддавати. А завдяки цій позичці ми, зокрема, розрахуємося з іншими боргами. Тож якщо нам що й допоможе, то ефективно працююча економіка.
А поки пацієнт коли не мертвий, то серйозно хворий. Минулого тижня радник голови Національного банку Валерій Литвицький зазначив: «У першому кварталі економіка ввійшла в рецесію... ВВП скоротився, за моїми оцінками, до 1%». Експерт попередив про загрозу повної рецесії в другому кварталі й неминуче падіння ВВП за підсумками року в цілому.
Приблизно про те саме говорили й представники металургійної галузі, яка залишається локомотивом економіки. За даними начальника відділу аналізу ринків чорної металургії Держзовнішінформу Олександра Шейка, експорт металопродукції чорної металургії до Росії, на ринки якої постачалося 12%, у першому кварталі поточного року впав на 31,1% — до 565 тисяч тонн. А за підсумками не такого неспокійного минулого року наша країна скоротила експорт чорних металів на зовнішні ринки в грошовому вираженні на 7% порівняно з 2012 роком — до 14,2 мільярда доларів.
Ще одна новина з промисловим підтекстом. Чеська «Шкода» на базі Запорізького електровозоремонтного заводу збирається налагодити випуск спільних електровозів. Плановано, щорічно їх вироблятимуть до 25 одиниць. На папері справа видається перспективною. В Україну прийдуть сучасні технології — і електровози, як обіцяють, вийдуть за європейськими стандартами. До речі, щось давно нічого не чутно про суперсучасні південнокорейські «Хюндаї»...
Чорнобильська зона стане сховищем ядерних відходів. Відповідне рішення прийняли в уряді. З одного боку, запевняють у керівних кабінетах, державі з атомними станціями такий високотехнологічний об’єкт необхідний для зберігання і утилізації ядерного палива. Мовляв, нині веземо його зі своїх АЕС до Росії і платимо близько 200 мільйонів доларів щорічно. Але є й інша точка зору: ядерний могильник може стати новим Чорнобилем. З’явиться чергова проблема, що її доведеться «розгрібати» прийдешнім поколінням. Тож до прийняття подібних рішень необхідно залучати експертів, для яких важливі не миттєві вигоди, а інтереси людства. Минулого тижня, коли відзначали 28-му річницю Чорнобильської катастрофи, лунало чимало застережень утриматися від невиважених кроків. Адже жодна політична доцільність не пересилить законів фізики.
Мал. Олександра МОНАСТИРСЬКОГО.
