Успіх справи вирішують не обсяги, а прибутки

На колегії Міністерства транспорту, де обговорювали підсумки соціально-економічного розвитку важливого народногосподарського комплексу країни за минулий рік, відзначалася відрадна тенденція: галузь нарощує темпи зростання. Про це говорить чимало фактів. Так, послугами пасажирського транспорту скористалося 3833,5 млн. осіб, що на сім відсотків більше від минулорічного. Та найбільше зросла доставка вантажів авіацією — на 66,7 відсотка; 46 вітчизняних авіакомпаній перевезли близько 2,5 млн. осіб, із яких майже півмільйона — в межах України.

Характеризуючи роботу галузі, Георгій Кірпа сказав, що в минулому році досягнуто найголовнішого — стабілізації економічного становища в транспортно-дорожньому комплексі. За результатами господарської діяльності чистого прибутку одержано 844,9 млн. грн., до державного бюджету надійшло 1915,4 млн. грн., що на 42 відсотки більше, ніж торік. Робота всіх підприємств спрямовувалася на подальше нарощування обсягів перевезень пасажирів і вантажів та створення належних умов для повного задоволення потреб населення і господарств країни у якісному обслуговуванні. Чимало уваги приділялося розбудові міжнародних транспортних коридорів, оновленню основних виробничих фондів і насамперед рухомого складу, впровадженню сучасних технологій транспорту, модернізації та приведенню до євростандартів інфраструктури галузі.

Про зростання обсягів перевезень, звичайно, треба дбати, зауважив Г. Кірпа, але успіх справи вирішують прибутки. Тому саме вони мусять бути в центрі уваги кожного транспортника. Чи не найкраще з цим поки що справляються залізничники, в яких триває так званий вертикальний зліт. Тут перевезено 445,5 млн. тонн вантажів, що на 13,5 % більше минулорічного; зріс на 16,7 % вантажообіг, зокрема транзитний на 14,6 %. Трудівники сталевих магістралей завершили минулий рік із значними прибутками, сплатили всі податки до бюджету та різних фондів.

Певне зростання переробки вантажів є і в портах та на причалах країни (на 5 %), і що важливо — в морських торговельних портах (на 4 %). Усі вони прийшли в рік нинішній з прибутками. Останніх через війну в Іраку та неврожай в країні значно недобрали; з цієї самої причини уповільнилися темпи зростання щонайменше на 10 відсотків. Про одеські та миколаївські порти окрема мова, підкреслив Г. Кірпа, оскільки там є над чим працювати. В одеських портах майже всі механізми за безцінь розпродали, а там лише кранів було понад 500. Так що перспектив особливих у них немає, хіба що у пасажирського флоту, якщо зосередити увагу на якості обслуговування пасажирів. В Іллічівську мерія продала 50 гектарів землі, яку вже приватизовано. Те саме і в Миколаєві — розкроїли лиман від Очакова, приватизували землю, побудували міні-порти. Щоправда, все те не узаконено.

Порти потрібно зводити нові. Такі, як новостворюваний Донузлав. Бо старі, котрі будувалися за часів СРСР, насправді є перевалочними базами, де поруч розміщено дрова, вугілля, метал і все інше. Великі надії покладаються на глибоководний канал Дунай — Чорне море завдовжки 2,7 км, котрий має стати своєрідним «Малим Босфором», оскільки існуючий Босфор фактично паралізує пропуск наших суден. Будуватимуть його іноземці за свої кошти. Інвестори, підкреслив Г. Кірпа, стоять у черзі на право зведення каналу, поскільки вкладено в нього майже 5 млрд. доларів повернуться досить швидко. Такого ефективного проекту в нашій країні ще не було.

Показові є факти відродження вітчизняного літакобудування та оновлення аеропортів, що здійснюється згідно з чинною програмою. Особлива дяка народним депутатам України, які підтримали її. Виділяється для випуску авіатехніки поки що 150 млн. грн. — на три літаки, але якби за роки незалежності їх стільки виготовляли щороку, мали б солідний авіапарк.

Складним залишається становище в системі автотранспорту, де діє майже 6 тис. підприємств, є 146,7 тис. автобусів та 790 тис. вантажівок. Понад 70 % рухомого складу автотранспорту відпрацювали свій ресурс, тому для пасажирських, наприклад, перевезень на 16 тисячах українських маршрутах використовується лише невеличка частка з них. Тішить те, що на чверть зросли міжміські, міжобласні та міжнародні пасажирські перевезення. А от програма «Сільський автобус», як зауважив Г. Кірпа, не пішла, бо 10 років парк автобусів майже не поповнювали. Проте за згаданою програмою зроблено чимало: у 2003 році регулярним автобусним сполученням охопили 2260 сільських населених пунктів, а з січня минулого року відкрили 858 нових автобусних маршрутів.

На колегії зазначалося, що для оновлення автопарку країни докладатимуть більше зусиль. З метою заохочення до цієї справи вітчизняних та закордонних автовиробників щорічно планується організовувати виставки нового та оновленого рухомого складу. На кшталт того, як практикують нині залізничники. Акцентуючи увагу на роботі автомобілістів, Г. Кірпа зауважив, що вони його турбують найбільше. І не тільки тому, що торік збитково працювали, хоча й записали собі в актив безплатне перевезення майже чотирьох мільярдів пасажирів. Тут не проведено навіть елементарну інвентаризацію. Це єдина некерована галузь, наголосив він, де відсутні економіка і фінансовий обіг, де працюють за принципом: «Мели, Іване, доки вітер не стане».

Непокоїть те, що під дахом цього виробничого підрозділу працює приватний транспорт загального користування. Два поняття — «приватне» і «загальне», — зауважив Г. Кірпа, не поєднуються. Приватник може приватно здійснювати пасажирські перевезення. Відома трагедія на кримській автостраді, де загинули шахтарі, сталася значною мірою тому, що приватник взявся обслуговувати пасажирів, визначивши свій транспорт придатним для загального користування. За цим особливо треба стежити, бо незабаром літо і приватники масово захочуть перевозити дітей і дорослих на відпочинок та оздоровлення. Таке можливе і трапляється тому, сказав Міністр транспорту, що дехто вседозволеність розуміє як вищий прояв демократії. Насправді в основі визнаної демократії (це ми бачимо з досвіду розвинених країн світу) — завжди дисципліна і контроль.

Ішлося на колегії і про інші актуальні питання: будівництво та експлуатацію міжнародних транспортних коридорів (МТК), освоєння інвестицій, кадрову політику, євроазійські міждержавні контейнерні перевезення (котрі обраховуються в 10 млрд. штук, а наша частка там мізерна), середньомісячну заробітну плату працівників галузі, яка в цьому році становитиме 960 гривень. Зосереджувалася увага і на недосконалій роботі контрольно-ревізійних органів окремих департаментів Мінтрансу, ціновому «бандитизмі», який запровадили в цьому році деякі монополісти з випуску необхідних для галузі матеріалів, вузлів і агрегатів, що може обійтися Мінтрансу в додаткові 1,5 млрд. грн.; на розв’язанні соціальних та інших проблем. Г. Кірпа, зокрема, зауважив, що чиновники багатьох міністерств і відомств «забюрократизували» питання своєчасної здачі в експлуатацію першого вітчизняного автобану Київ—Одеса (обіцяні півмільярда гривень виділили «в свинячий голос»), через що дату його пуску довелося перенести на серпень поточного року.