Від конструктивного до стратегічного партнерства

Якщо Україна і Туреччина координуватимуть свої кроки на всіх рівнях, зокрема на парламентському, то зможуть відчутно впливати на ситуацію у Чорноморському регіоні. Таким був лейтмотив зустрічей під час офіційного візиту делегації українського парламенту на чолі з Головою Верховної Ради України Володимиром Литвином до нашого південного сусіда.

Україно-турецькі відносини нині визначено як «конструктивне партнерство». У 1991 році Туреччина визнала незалежність України, а 1992 року було підписано Договір про дружбу і співробітництво. Головне, що нас об’єднує сьогодні, спільна зовнішньополітична мета: обидві держави бачать себе європейськими. Туреччина є членом НАТО, Ради Європи, має статус кандидата на вступ до Євросоюзу й сподівається у грудні 2004 року розпочати переговори з ЄС про повноправне членство.

На всіх офіційних зустрічах — із Головою Великих національних зборів Туреччини Бюлентом Аринчем, із Президентом республіки Ахметом Недждетом Сезером, віце-прем’єр-міністром, міністром закордонних справ Абдуллахом Гюлем — сторони наголошували: обидві країни відповідають за мир, безпеку й стабільність у Чорноморському регіоні, а також мають об’єднати зусилля і суттєво допомогти одна одній у процесах європейської та євроатлантичної інтеграції.

Співпраця парламентів може забезпечити взаємодію в міжнародних парламентських організаціях — ПАРЄ (яка нині здійснює моніторинг і в Україні, і в Туреччині), ПАЧЕС і ПА ОБСЄ. Глава турецького парламенту Бюлент Аринч, зокрема, зазначив, що в його країні підтримують євроінтеграційні устремління України та прагнення вступити до Євросоюзу та НАТО. Голова Верховної Ради України Володимир Литвин висловив сподівання на підтримку нашої держави з боку Туреччини під час червневого саміту НАТО у Стамбулі.

Глави парламентів домовилися про регулярні міжпарламентські контакти. В. Литвин запросив Голову Великих національних зборів Туреччини Б. Аринча відвідати Україну з візитом.

Треба тісніше співпрацювати, «щоб наші країни вийшли на рівень стратегічного партнерства особливого характеру», — сказав В. Литвин на прес-конференції для турецьких та українських журналістів. «Я вірю в те, що візит Голови Верховної Ради України стане значним внеском у розвиток наших відносин, — зазначив Президент Туреччини Ахмет Недждет Сезер. — Україна — держава, яка відіграє значну роль у зміцненні стабільності в регіоні, добрий партнер Туреччини». Обговорювалося й питання про можливість створення міжпарламентської асамблеї, але це поки що — у перспективі.

Туреччина входить до першої п’ятірки зовнішньоторговельних партнерів нашої держави. Ми експортуємо залізо і сталь, металеві руди та вироби хімічної промисловості, добрива, деревину, продукти харчування тощо. Турецький експорт в Україну — передусім продукція текстильної промисловості, електромашинобудування, мінеральні речовини, вироби з пластмаси тощо. В Україні діють майже 300 підприємств із турецьким інвестиційним капіталом, водночас обсяги українських інвестицій у цю країну поки що незначні. Під час візиту української парламентської делегації до Туреччини йшлося також про поглиблення співпраці у військово-технічній, авіаційній та інших високотехнологічних галузях. Українські й турецькі компанії можуть спільно брати участь у відбудові Іраку.

Нині Україна і Туреччина поставили собі за мету подвоїти товарообіг. «Враховуючи таку амбітну мету, ми повинні спільно переглянути весь комплекс питань україно-турецької співпраці для того, щоб визначити пріоритети, які перш за все потребують парламентської підтримки», — зазначив В. Литвин. Під час зустрічі з Президентом Туреччини Ахметом Недждетом Сезером глава українського парламенту наголосив, що Україна вважає Туреччину одним із ключових торговельних партнерів. Він висловив сподівання на підтримку Туреччиною вступу України до Світової організації торгівлі та підписання найближчим часом відповідного україно-турецького Протоколу про взаємний доступ до ринків товарів і послуг. Водночас В. Литвин зазначив, що після вступу України до СОТ економічні відносини між нашими країнами можуть бути піднесені на якісно новий рівень: «Маючи на меті довгострокові плани, нам треба посилити спільні зусилля в Чорноморському та Каспійському регіонах».

До речі, під час офіційного візиту в Україну Прем’єр-міністра Туреччни Реджепа Тайипа Ердогана, який заплановано на квітень ц. р., передбачено укласти план дій із розширеного співробітництва між Україною та Туреччиною.

Цього року відзначатимуть сумну дату — 60-річчя депортації кримських татар. Значна частина їх опинилася і в Туреччині, зараз вони повертаються на батьківщину. Володимир Литвин у приміщенні Посольства України в Турецькій Республіці вручив орден «За заслуги» ІІІ ступеня голові Асоціації товариств культури і взаємодопомоги кримських татар Туреччини Ахмеду Іхсану Киримли. Будівництво лікарні, підтримка кримськотатарської культури та мусульманських святинь Криму, допомога студентській молоді з України, яка нині навчається в Туреччині, — лише окремі приклади копіткої роботи доктора А. Киримли. «Пам’ятати про цю трагічну дату потрібно не для того, щоб ятрити старі рани, а для застереження владі — більше не повинна постраждати жодна нація і жодна людина», — наголосив, вручаючи нагороду, В. Литвин.

В Анкарі делегація українського парламенту також зустрілася з колишнім Президентом Туреччини Сулейманом Демірелем. Голова Верховної Ради України Володимир Литвин виступив перед науково-освітянською елітою в Університеті Газі, дав інтерв’ю турецькому державному телеканалу ТРТ.

Київ — Анкара — Київ.