Досягнення та перспективи такого співробітництва днями обговорювали в Києві на засіданні Координаційної ради з організації спільних робіт КБ та наукових установ академії, присвяченому 60-річчю від дня заснування Конструкторського бюро.

«Державне підприємство «Конструкторське бюро «Південне» імені Михайла Янгеля» і Національна академія наук України мають давні, добрі традиції спільного вирішення складних завдань та науково-технічних проблем оборонно-промислового комплексу», — відзначив під час засідання президент НАНУ Борис Патон. — Сьогодні установи академії у тісній взаємодії з конструкторським бюро вирішують нагальні проблеми космічної галузі. Ми певні, що наші зв’язки, закріплені двосторонніми угодами та планами, будуть лише зміцнюватись та вийдуть на новий рівень. Плідна співпраця українських ракетобудівників з академічною наукою і надалі сприятиме зміцненню науково-технічного і виробничого потенціалу України, подальшому її становленню як космічної держави».

Ці колективи завжди об’єднувала спільна мета й тісні ділові контакти. 2012 року вони підписали Генеральну угоду про науково-технічне співробітництво в галузі створення ракетно-космічної техніки. Основні напрями спільних досліджень насамперед були зорієнтовані на забезпечення нових розробок КБ «Південне» — зокрема, «Циклон-4», «Сапсан», «Маяк», «Дніпро-М», «Антарес», розгінних блоків, космічних апаратів, а також на створення наукової бази для подальшого розвитку співробітництва в рамках перспективних космічних проектів з Кореєю, Китаєм, Індією, Японією, Бразилією, США та країнами ЄС. Того ж року в перспективному плані спільної діяльності визначили 94 теми наукових досліджень.

Про завдання і проблеми, що постали перед вітчизняною космічною галуззю, йшлося у доповідях генерального конструктора—генерального директора ДП «КБ «Південне» Олександра Дегтярева та віце-президента Національної академії наук Антона Наумовця. Учасники Координаційної ради обговорили виконання плану спільної науково-дослідної діяльності на 2014 рік та оцінили результати проведеної роботи. Проаналізували основні напрями наукового супроводу інститутами НАНУ окремих напрямів досліджень — розв’язання актуальних задач балістики, аеродинаміки і теплообміну, навантаження і міцності конструкцій, створення нових матеріалів, твердопаливних і рідинних двигунів, систем керування ракетно-космічною технікою. Крім того, визначили подальші кроки — прийняли за основу проект плану спільної науково-дослідної діяльності на 2015 рік.

«Ми задоволені результатами співпраці. Підприємства і організації НАНУ стали не просто науковими консультантами, супроводжуючи наші теми. Вони наші співвиконавці, учасники кооперації з реалізації і розробки дуже серйозних проектів і контрактів», — підсумував Олександр Дегтярев.

Під час урочистої частини засідання його учасників, передусім — незмінного керівника Національної академії наук Бориса Патона, нагородили ювілейними медалями та дипломами КБ «Південне» — за особистий внесок у створення кращих зразків ракетно-космічної техніки.

КБ «Південне» було ініціатором та активним учасником низки перспективних міжнародних проектів: «Морський старт», «Дніпро», «Наземний старт», зміцнивши свої позиції на ринку космічних послуг. Разом із «Південмашем» створено унікальну рушійну установку для верхнього ступеня нової європейської ракети-носія «Вега». Успішним була участь наших конструкторів у створенні американського ракетно-космічного комплексу «Антарес». Загалом за роки незалежності з чотирьох космодромів світу здійснено 132 пуски ракет-носіїв української розробки та виробництва. Крім того, на навколоземні орбіти виведено 28 космічних апаратів серій «Океан», «АУОС», «Цілина», «Тайфун», «Січ» — розроблених в КБ «Південне» та виготовлених ВО «Південмаш», із них п’ять — для потреб України.

З огляду на останні події, з «мирного космосу» доведеться спуститися на грішну землю. Розроблені в КБ «Південне» ракети стратегічного призначення «Сатана» й досі перебувають на озброєнні Російської Федерації. Тим часом Україна 20 років тому позбулася ядерного статусу в обмін на примарні гарантії...

«Ракети, які народились на Дніпропетровській землі, визначили історію другої половини 20-го сторіччя, і я впевнений, на жаль, що і в першій половині 21-го істотно впливатимуть на її хід», — переконаний Олександр Дегтярев. За часів «холодної війни», як нагадав Борис Патон, «кілька поколінь стратегічних ракетних комплексів, розроблених у конструкторському бюро, виявилися переконливим аргументом на користь збереження миру, грізним застереженням можливій агресії».

Доки державні мужі сперечаються про доцільність відновлення ядерного статусу України, учені та конструктори запевняють: всі можливості для зміцнення оборонного потенціалу держави є. «Сьогодні Україна як ніколи потребує відродження бойової авіації, я не кажу про стратегічні ракетні комплекси, просто про серйозну реактивну ракетну техніку, котра потрібна нашій країні, — зазначив на засіданні Координаційної ради член Президії НАНУ Володимир Горбулін. — Ми маємо все зробити, щоб це завдання виконати».