Борги водоканалів і державних шахт за електроенергію можуть повернути віялові відключення від енергомережі. Через недостатнє бюджетне фінансування, занижені тарифи й відсутність належної платіжної дисципліни борги на енергоринку загрозливо зростають. Головні боржники — водоканали й державні шахти, загальна сума боргу яких становитиме, за підсумками 2014 року, понад 12 мільярдів гривень.
Замкнене коло
Одна з ключових причин ланцюжка неплатежів — занижені тарифи для водоканалів, а також недостатній рівень бюджетної компенсації цих тарифів. У комунальників не вистачає грошей для розрахунків з обленерго. Ті не можуть відключити водоканал від мережі за борги (заборонено законом). Тому змушені вишукувати кошти, щоб закупити ресурс в «Енергоринку». Як правило, на це йдуть гроші на ремонти й модернізацію мереж. Далі борги «сніговою кулею» можуть дійти до шахтарів, зарплата яких фактично залежить від того, як розраховуються за електроенергію кінцеві споживачі.
«В 2013-му і на початку 2014 року борги учасників ринку зросли катастрофічно, сягнувши 15,5 мільярда гривень. Найбільші боржники — ЖКГ і держшахти — приростили борг в 2013 році на 35 відсотків, — каже керівник порталу «Енергетика України» Олексій Чернявський. Рівень компенсації тарифів, передбачений у бюджеті, не покриває й половини потреб енергетиків. Наприклад, субвенцію місцевим бюджетам на компенсацію різниці в тарифах на тепло й воду в 2014 році плановано в розмірі 6,7 мільярда гривень, із них 3,8 — для розрахунків за природний газ із НАК «Нафтогаз України». «За фактом для погашення різниці в тарифах на тепло й воду в спецфонді держбюджету закладено лише 2,9 мільярда гривень. При цьому реальними джерелами підкріплено не більше одного мільярда гривень», — зазначає А. Чернявський. Це не допоможе збалансувати фінанси водоканалів і ТКЕ. Адже борг тільки водоканалів станом на 1 березня дорівнює 3,9 мільярда гривень. До кінця року він сягне 5,4 мільярда.
Дотацій шахтарям теж недостатньо для розрахунків за отриману електроенергію. Держшахтам, які підлягають ліквідації, у нинішньому році виділили дуже мало нічого — 943 мільйони гривень. Із них на оплату електроенергії піде 15 мільйонів за необхідних 738. За прогнозами, на кінець 2014 року борг держшахт за електроенергію сягне 6,9 мільярда гривень.
У результаті ланцюжка неплатежів уже в квітні з генерацією розрахуються за вироблену електроенергію в найкращому разі на 70 відсотків. Виникнуть проблеми з оплатою палива, в тому числі в АЕС і ТЕС, перебої з виплатою зарплат, ремонтами. В підсумку постраждають пересічні споживачі — населення, яке може залишитися не тільки без води, а й без електроенергії.
План є. Необхідна підтримка
Керівники 13 обленерго, а також представники «Енергоринку» ще в березні звернулися з відкритими листами до Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, віце-прем’єра та міністра ЖКГ Володимира Гройсмана, а також міністра енергетики й вугільної промисловості Юрія Продана, в якому попросили сприяння у розв’язанні проблеми.
На їхню думку, виходом із ситуації могло б стати виділення додатково з бюджету не менш як 3,6 мільярда гривень на покриття боргів водоканалів і держшахт перед постачальниками електроенергії. Держава повинна жорсткіше контролювати витрати коштів водоканалами й держшахтами, а також дисципліну оплати рахунків бюджетними організаціями. Наприклад, у січні-лютому бюджетники не доплатили за світло 215 мільйонів гривень — борг спочатку року зріс усемеро. Експерти кажуть, що керівникам держпідприємств «вигідніше» направити гроші на закупівлю устаткування, ремонт приміщень із «відкатами», ніж оплатити борги за електроенергію. Важливий момент — підвищення тарифів. За розрахунками члена Нацкомпослуг Дмитра Григор’єва, щоб досягти економічно обґрунтованого рівня, у середньому тариф на холодну воду має зрости не більш як на 36 гривень на місяць для мешканців двокімнатної квартири. «У нас є великі резерви з економії енергоресурсів і води. А тих коштів, які зараз ідуть на компенсацію різниці в тарифах, з лишком вистачить на адресні дотації малозабезпеченим», — вважає голова спостережної ради ПАТ «Київенерго» Іван Плачков.
За підвищення тарифів — і водоканали. «З 2010 по 2013 р. вартість електроенергії, яку споживає «Київводоканал», зросла на 64 відсотки, газу — на 58, при цьому тарифи на воду підвищилися лише на 18. «Соціально орієнтовані» тарифи спричиняють зношування устаткування. Зношеність мереж водопостачання Києва становить майже 80 відсотків. Про інвестпрограму ми можемо тільки мріяти», — зазначає перший заступник гендиректора з економіки й фінансів ПАТ «Київводоканал» Ганна Циганок.
