За останні кілька років в Україні склалася тривожна ситуація. Напередодні розширення кордонів ЄС багато вітчизняних підприємств втрачають бойовий дух і не витримують виснажливої конкурентної боротьби за ринки збуту. «Ахіллесова п’ята» більшості вітчизняних компаній — якість виробленої продукції. Ми мусимо наполегливо боротися за неї.
Саме розуміння цього і дало поштовх до видання Указу Президента України від 23.02.2001 р. №113/2001 «Про заходи щодо підвищення якості вітчизняної продукції» і прийняття Постанови Кабінету Міністрів від 16.11.2001 р. №1502 «Про щорічний Всеукраїнський конкурс якості». У 2002 році було започатковано Всеукраїнський конкурс якості. У конкурсі, проведеному під егідою Держстандарту України, використано досвід Європейського фонду управління якістю (Брюссель) у впровадженні моделі удосконалення на підприємствах.
Конкурс, проведений Держспоживстандартом України в 2003 році, насамперед покликаний підняти престиж української продукції, ініціювати реформування підприємств України з метою підвищення їх конкурентоспроможності і подальшого стабільного розвитку.
У проведенні конкурсу було реалізовано процесний підхід — один із принципів менеджменту якості, що полягає в цілісному розгляданні проекту, який складається з багатьох взаємозалежних етапів.
Процес проведення конкурсу в 2003 році має три головні етапи: підготовчий, регіональний і загальнодержавний.
Процес оцінки на загальнодержавному рівні було розроблено так, що з числа 168 експертів регіонального рівня відібрали 54 представники з усіх регіонів України, котрі одержали статус експертів загальнодержавного рівня. Їм було доручено провести заключний етап оцінки рівня якості продукції. Протягом місяця 18 груп експертів відвідали 300 підприємств—претендентів на звання переможця конкурсу.
Під час оцінки якості продукції особливу увагу приділяли відповідності наступним критеріям:
— наявність претензій від споживачів;
— результати протоколів іспитів;
— проведення іспитів в акредитованих лабораторіях;
— географія продажів;
— рекламний супровід;
— впровадження чи наявність системи керування якістю відповідно до ІSO 9000.
Також додаткові бали можна було заробити за добровільну сертифікацію, енергозбережні технології, одержання патентів на продукцію.
На регіональні рівні надійшло 890 заявок на участь у конкурсі, а вже на загальнодержавний — 422 види продукції від 349 підприємств із 27 регіонів України. За числом фіналістів лідирували Київ, Харківська і Луганська області.
Результати конкурсу засвідчили, що найбільший врожай фіналістів принесла номінація «Продовольчі товари» — 44 відсотки від загальної кількості учасників.
На жаль, про товари і послуги, що надаються у виробничій і побутовій сферах, цього сказати не можна. Переважно це підприємства, що надають туристичні послуги, бюро перекладів, кілька страхових і рекламних компаній. До речі, навіть є один зоопарк — Миколаївський, — уже добре відомий за межами області. Цей недогляд, найімовірніше, зумовлений недостатньою рекламною підтримкою на місцях і відсутністю достатніх коштів.
25 лютого 2004 року відбулося засідання Головної конкурсної комісії, на якій було визначено 100 переможців, 172 лауреати і 150 фіналістів. Оргкомітет конкурсу чекає вас на церемонії нагородження лауреатів і фіналістів 13 і 14 березня в Міжнародному виставковому центрі (станція метро «Лівобережна»), а 15 березня в Національному палаці «Україна» відбудеться нагородження переможців конкурсу. Початок церемонії о 18.00.
Процес проведення конкурсу в 2003 році дав певний досвід, який, безперечно, знадобиться в майбутньому. Наприклад, у номінаціях підприємства варто розділити їх за кількістю співробітників — мале, середнє і велике. Слід заповнити «інформаційний голод» на місцях. Організатори фестивалю якості сподіваються, що завдяки інформаційній підтримці ЗМІ у Всеукраїнському конкурсі якості продукції 2004 збільшиться кількість учасників у номінації «Роботи і послуги». А серед лауреатів і фіналістів будуть відзначені банки, магазини, інтернет-провайдери, заклади громадського харчування. А «ветерани» нинішнього конкурсу міцно засвоять головний принцип у системі управління якістю — не зупинятися на досягнутому і постійно вдосконалюватися.
Олександр ТОПОЛЬНИЦЬКИЙ, заступник генерального директора з питань керування якістю Українського науково-дослідного і навчального центру проблем стандартизації, сертифікації і якості.