Парламентські слухання, 10 березня
Окрім народних депутатів, представників центральних органів виконавчої влади, цього дня у сесійній залі засідали заступники голів облдержадміністрацій і начальники обласних управлінь праці та соцзахисту, головні лікарі областей, керівники профільних санаторіїв, підприємств інвалідів і, зрозуміло, керівники різноманітних організацій інвалідів. Вони говорили «Про підсумки проведення в Україні у 2003-му Року людей з інвалідністю стосовно забезпечення соціальних, економічних, правових і конституційних гарантій у сфері соціального захисту та реабілітації інвалідів».
Минулий рік і справді позначено специфічними подіями. Так, 2003-й указом глави держави було визнано Роком людей з інвалідністю, 20 лютого того року в парламенті провели день уряду, де відбулася принципова розмова про проблеми осіб з обмеженими фізичними можливостями. Здобутки називали і тоді, і тепер. Уперше за останні роки в повному обсязі торік було профінансовано з державного бюджету програми та заходи із соцзахисту й реабілітації інвалідів. Розширено мережі центрів реабілітації дітей-інвалідів та центрів соціально-трудової і професійної реабілітації. Як зауважено в одному з документів, «спостерігається позитивна тенденція щодо матеріального забезпечення інвалідів»: на 10 відсотків підвищено розмір пенсій інвалідам з числа військовослужбовців, з 1 січня цього року зросли розміри державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, збільшено мінімальний розмір пенсій до 50 гривень пенсіонерам, зокрема інвалідам.
Про цей поступ нагадали головний доповідач — Міністр праці та соціальної політики Михайло Папієв та деякі інші промовці. Але загалом ставлення парламенту до теми було висловлено ще рік тому постановою ВР —діяльність Кабінету Міністрів із забезпечення соціального захисту інвалідів було визнано недостатньою. А спроби деяких суб’єктів законодавчої ініціативи звузити обсяг прав цієї категорії громадян — неприпустимими.
З певною інтригою учасники слухань чекали виступу голови профільного парламентського комітету з цих питань Валерія Сушкевича: як він оцінить виконання урядовцями торішньої постанови ВР? Голова комітету спершу подякував уряду і особисто Прем’єр-міністру за, як він сказав, «2003-й», а потім прямо заявив, що попри зауваги парламенту і прямі доручення уряду, постанова ВР фактично залишилася на папері. За його словами, передбаченого істотного збільшення бюджетних видатків на соціальний захист інвалідів не сталося, поетапного збільшення пенсій інвалідам та прожиткового мінімуму — також. В. Сушкевич нагадав про 267 гривень прожиткового мінімуму для людей його долі, що на 100 гривень менше, аніж для здорових громадян. Наголосив також, що не розробляються або не виконуються комплексні програми з підтримки підприємств інвалідів, реабілітації людей з психічними захворюваннями, у стагнації й процес працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями. Чи не з цього виходив на початку слухань головуючий, заступник керівника парламенту Олександр Зінченко, наголошуючи, що інваліди чекають не декларацій, а допомоги.
Михайло Папієв назвав низку новацій і добрих намірів Кабінету Міністрів. Адже щойно перед виступом повернувся із засідання уряду. За його словами, Кабінет Міністрів має намір вдатися до кардинальних кроків зі збільшення частки заробітної плати в доходах громадян. Зокрема, сказав про плани запровадження мінімальної середньої зарплати в 237 гривень не з листопада, як передбачалося, а з вересня цього року. Уряд працюватиме над «виведенням мінімальної пенсії» за межі прожиткового мінімуму і підвищенням цього мінімуму не на кілька відсотків, як заявляли раніше, а на цілих 12. Одне слово, зазначив міністр, щоб не лише 2003-й, а й наступні роки були періодами підвищеної уваги до соціально вразливих верств населення.
У парламентських слуханнях взяли участь також і представники політичних партій та депутатських фракцій. Зокрема, Т. Прошкуратова (СДПУ(о) наголосила, що якнайшвидше слід подолати стереотип «другосортності» цих людей, безбар’єрне середовище - перший крок на цьому шляху.
Фракція «Наша Україна» наголошувала, що, навпаки, помилково розв’язувати проблеми окремої групи. Інвалідність постійно зростає. Пов’язана вона з бідністю. 82 відсотки інвалідів стали ними в результаті загальних захворювань.
А. Грязєв (фракція СПУ) підкреслив, що розв’язати питання інвалідності нинішніми темпами неможливо. Лише за останній період дитяча інвалідність зросла на 21 відсоток.
Від групи «Народний вибір» прозвучало, що на сьогоднішній день працевлаштовано лише 13 відсотків інвалідів, які прагнуть працювати і бути повноправними членами суспільства.
Учасники слухань прийняли відповідні пропозиції. Верховній Раді рекомендовано, зокрема, прискорити прийняття законопроектів, що стосуються питань соціального захисту інвалідів, і розглядати їх у спеціально визначений день. Кабінету Міністрів України — підвищити рівень фінансового забезпечення програм соціального захисту, підвищити рівень зайнятості інвалідів, їхньої професійної та освітньої підготовки, а також прискорити розробку державної програми «Житло — інвалідам».
