«Книга про матір» — антологія поезій. Здається, що вона була завжди
Тепер, коли ця збірка побачила світ (2003 р., вид-во «Криниця», Київ), скільки теплих рядків-сповідей, натхненних мелодій, художніх полотен присвячено Матері.
Її образ оспіваний в народній творчості. В українській родині мати — берегиня і продовжувачка роду. Як навколо сонця обертаються планети, не падаючи завдяки цьому могутньому тяжінню у безмежжі чорного космосу, так і в нашому бурхливому житті ангелом-охоронцем є мама. Вона все тримає на своїх плечах, не замислюючись про надто високу ціну своєї подвижницької самовіддачі.
Парадокс у тім, що наша суспільна свідомість (якою вона сьогодні є) без жодного докору сумління приймає цю жертовність. Лиш вдячні діти своєю любов`ю ніби компенсують матері суспільну байдужість.
Нехай же ще одним чистим виявом любові буде ця унікальна книга. Склав та упорядкував її відомий київський поет, публіцист, людина з дитинно світлою усмішкою Володимир Чуйко. Він ніби прагне спокутувати за всіх нас провинне відчуття недовимовленості останнього, найважливішого слова, якого ми не встигли сказати мамі. Чи не навчилися, не прагнемо — поки мама з нами. Ця книга об`єднала поезії 232 українських поетів різних часів. Упорядник начебто підказує, що точно вибраний моральний еталон може прислужитися нам. Цей еталон — любов і повага до жінки, матері.
Передмову написав Олександр Омельченко, київський голова, знайшовши дуже точні слова. Долучення до випуску такої книжки — зворушливий жест і добрий приклад для інших відомих людей.
Добір авторів, їхніх творів — робота, що залежить від художнього смаку, знань, широти світогляду упорядника. Щодо цього у Володимира Чуйка, мого однокурсника, блискучого випускника філологічного факультету Одеського держуніверситету ім. І. Мечникова, все гаразд. Він ще з першого курсу припав до науки, мов до живильного джерела.
Вчитуючись у ці вірші, не раз ловиш себе на думці, що саме українським матерям найбільше доводиться прощатися із синами. Часто — назавжди. Це зумовлює в багатьох віршах ноту трагізму. Але є й віра в особливу місію Сина — нести у світ правду, добро, людяність.
Неможливо прокоментувати твори 232 авторів. Скажу лишень, що упорядник не тільки охоплює величезний пласт духовної культури, він відкриває чимало малознаних імен, надає сторінки молодим поетам. А то висока честь — надрукуватися у книзі поряд із Шевченком, Малишком, Павличком. І під обкладинкою, на якій репродуковано фрагмент знаменитої картини Федора Кричевського «Родина». Така книжка може бути чудовим подарунком жінкам до весняного свята.
