Все-таки Київ — особливе місто. Саме тут полюбляє несподівано з’являтися кандидат у президенти Російської Федерації Іван Рибкін. Щоправда, цього разу Рибкіна ніхто силоміць у його номері 464 готелю «Прем’єр-палац» не тримав. Навпаки, кореспонденти «ГУ» наполегливо пробували витягти його з номера.
«Я дуже стомився, цілу ніч не спав, — заявив Іван Рибкін. — Усі коментарі дам під час прес-конференції, а зараз відпочиваю». Певна надія з’явилася, коли до готелю підійшли співробітники СБУ, щоб вручити панові Рибкіну повістку — з’явитися 4 березня до Генеральної прокуратури, щоб дати свідчення як свідок.
На запитання, чи пов’язаний нинішній приїзд Івана Рибкіна з викликом до Генпрокуратури чи, навпаки, Генпрокуратура вирішила скористатися приїздом Рибкіна до Києва, щоб обговорити з ним його ж звинувачення,  заступник начальника головного управління з боротьби з корупцією і організованою злочинністю СБУ полковник Ігор Грибенник зауважив, що хотів би ці питання обговорити з самим Рибкіним. А ще краще, якщо ці питання вдасться обговорити слідчому Миколі Лелюку. Він також повідомив, що Рибкін має з’явитися в Генпрокуратурі за 45, щонайбільше 50 хвилин з моменту вручення повістки. На запитання, як розвиватимуться події, якщо Рибкін проігнорує (до речі, вже вдруге), Ігор Грибенник відповів, що це право Івана Рибкіна, і тоді буде зроблено повторну спробу.
Далі ситуація розвивалася досить цікаво. З Москви до рецепції готелю зателефонувала прес-секретар Івана Рибкіна Ксенія Пономарьова і попросила передати журналістам, що Рибкін не даватиме жодних коментарів до прес-конфереції, яка відбудеться в УНІАН. Потім були спроби виставити журналістів з холу готелю, мотивуючи це тим, що готель приватний, а ми надокучаємо гостеві готелю. Проте компроміс знайти вдалося, і журналісти й далі продовжували чекати на вихід Рибкіна до представників СБУ, щоб на власні очі побачити, як Івану Павловичу вручають повіcтку у справі, порушеній за його звинуваченнями, і в справі, в якій він активно не хоче фігурувати навіть як свідок.
До прес-конференції представникам СБУ так і не вдалося вручити Івану Рибкіну повістку. Мету свого нинішнього приїзду в Україну він пояснив так: «Я хочу зробити заяву і подякувати Ігорю Керезю за те, що він організував попередню мою неофіційну поїздку до Києва, та за мужність, яку він виявив під час наступних подій. Я з обуренням дізнався, що людей, які організовували моє перебування в Києві, було затримано. Дізнався, на жаль, із запізненням. І одразу вирішив приїхати до Києва, щоб зробити цю заяву».
Рибкін цього разу не став спокушати долю і поінформував про своє прибуття Президента України Леоніда Кучму. Про мету своєї першої поїздки до Києва розповідати не захотів. Єдине, що він знову повторив, що остаточної мети досягнуто не було. Із його відповіді також стало зрозуміло, що темою київських зустрічей мало б стати врегулювання чеченського конфлікту. Саме це є одним із головних пунктів передвиборної кампанії Івана Рибкіна. Він знову згадав про добрих і недобрих людей. До добрих відніс вищезгаданого Ігоря Керезя та народного депутата Давида Жванію, підтвердивши, що мав з ним зустріч у Києві. Недобрих називати не захотів.
Кандидат у президенти РФ зауважив: «Ви знаєте, що було проведено аналізи. Жодних слідів уколів і психотропних речовин у крові не виявлено». Все, що відбувається в Україні після «його неофіційного відвідання Києва», Іван Рибкін охарактеризував так: «На городі бузина, а в Києві дядько». При цьому він також заявив, що не має намірів зустрічатися з українською Генпрокуратурою, доки не поспілкується з російською, і саме тому він поспішає до Москви.