Лікар однієї зі столичних поліклінік, котрий не побажав називати своє прізвище, роз’яснив:
— Сьогодні багато хто з лікарів так працює. З’явилося безліч закордонних препаратів, сертифікованих тільки в себе на батьківщині. А для того, щоб одержати сертифікацію в нас, його мають «спробувати», наприклад, 3 000 чоловік. Лікар, який погодився призначати такі ліки своїм пацієнтам, одержує відсотки (тому й рекомендує конкретні аптеки) чи обумовлену грошову суму. У цьому немає нічого поганого, але лікар мусить розповісти пацієнтові про препарат. Не нав’язувати його, а пропонувати як один із можливих варіантів.
***
Інший лікар, фахівець вузької спеціалізації, повідав, як йому пропонували за велику суму в у. о. призначати своїм хворим препарат, випробуваний тільки в лабораторії, але не сертифікований. Він, усвідомлюючи небезпеку наслідків, категорично відмовився. Та де гарантія, що відмовляться інші?
