Наприкінці ХХ століття від техногенних аварій і катастроф природного характеру людство щорічно втрачало від 5 до 10 відсотків сукупного валового продукту за його середньосвітового зростання на 2—3 відсотки. Це істотно стримувало темпи зростання економіки та рівень життя і призводило до зниження рівня національної безпеки.
Наша довідка. Під час катастрофічних паводків 1998 і 2001 років на Закарпатті було зруйновано 4 908 і серйозно пошкоджено 21 227 житлових будинків, знищено близько 15 кілометрів гідрозахисних споруд, зруйновано 18 та пошкоджено 75 мостів, виведено з ладу сотні кілометрів комунікацій, електромереж і ліній зв’язку. Загальні збитки становили 1 млрд. 94 млн. гривень.
Унаслідок обледеніння та налипання мокрого снігу в грудні 2000 року в 12 областях країни було пошкоджено 20 369 ліній електропередач, знеструмлено 4 553 населені пункти та 2 053 об’єкти життєзабезпечення населення. Загальні збитки становили 748 млн. гривень.
Ось чому подолання наслідків природних і техногенних катастроф є одним з головних стратегічних завдань нашої держави.
Чорнобильська аварія, природні катастрофи потребують нагального істотного підвищення ефективності протидії зростаючій небезпеці, приведення системи захисту у відповідність до норм міжнародного гуманітарного права, стандартам ЄС та реальним економічним можливостям держави.
Схожа система в Україні є і підпорядковується вона Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Але тільки схожа. Нам конче потрібна високопрофесійна, сучасно оснащена, мобільна державна служба цивільного захисту.
Істотно поліпшилася робота міністерства після підписання Президентом України Указу від 27 січня 2003 року № 47 «Про заходи щодо вдосконалення державного управління у сфері пожежної безпеки, захисту населення і території від наслідків надзвичайних ситуацій», згідно з яким Державний департамент пожежної безпеки був підпорядкований МНС.
Якщо до 2003 року Міністерство з надзвичайних ситуацій складалося з центрального апарату, головних управлінь при обласних державних адміністраціях подвійного підпорядкування (які здебільшого «боролись» із «бумаготворенням») та військових частин цивільної оборони, то перепідпорядкування частин державної пожежної охорони МНС дало можливість наблизити до місць НП підрозділи оперативного реагування, охопити ними всю територію України, залучити значні сили, скоротити час ліквідації наслідків.
Так, підрозділами державної пожежної охорони, військ цивільної оборони України, спеціальних і спеціалізованих аварійно-рятувальних служб МНС врятовано життя понад восьми тисяч громадян, державного і приватного майна на суму понад 700 млн. гривень. Знешкоджено понад 7 тисяч вибухонебезпечних предметів. Торік жодна із 304 надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру не залишилась без відповідного реагування з боку МНС.
Природно-техногенна безпека, поряд з іншими видами безпеки, — це важливий елемент національної безпеки України. Її концепція зазнала останнім часом істотних змін. Глобалізація екологічних проблем, зростання соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій, розширення масштабів терористичної діяльності, збільшення уваги до безпеки населення трансформували загальне поняття національної безпеки.
На 10-й Міжнародній конференції з цивільного захисту держави-учасниці прийняли Універсальну Декларацію з цивільного захисту, в якій закликали уряди країн світу розглядати концепцію і визначення терміна «цивільна оборона» в більш широкому розумінні, а не тільки в рамках військових конфліктів. Термін «цивільний захист» має використовуватися для визначення всіх гуманітарних заходів, спрямованих на захист життя людей, власності і навколишнього середовища від катастроф та надзвичайних ситуацій природного або техногенного характеру.
ООН, у свою чергу, приділяє багато уваги проблемам боротьби з різними небезпеками. Своєю резолюцією № 2034 ООН закликала уряди країн створити службу цивільного захисту «для здійснення надзвичайних операцій і надання допомоги». У більшості країн світу їх вже створено.
Забезпечення безпеки і захисту населення, об’єктів економіки і в цілому національного надбання країни від негативних наслідків надзвичайних ситуацій розглядається Президентом та урядом України як невід’ємна частина державної політики, національної безпеки та державного будівництва.
Президент своїм Указом від 25 липня 2002 року № 664 «Про Державну програму перетворення військ цивільної оборони України у Державну службу цивільного захисту» визначив основні засади її створення. Вона формується на основі об’єднання підрозділів військ цивільної оборони та державної пожежної охорони.
Для визначення на законодавчому рівні основних принципів, правових, економічних, організаційних засад, напрямів та завдань державної політики у сфері цивільного захисту, врегулювання питань взаємодії між державними органами виконавчої влади у повсякденній діяльності та під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій урядом підготовлено проект закону України «Про основні засади цивільного захисту в Україні». Президент України визначив його як невідкладний та першочерговий під час розгляду у Верховній Раді України. І ми сподіваємось на державницьку позицію депутатського корпусу при розгляді і прийнятті цього актуального і потрібного закону.
Конституція України визначила людину, її життя, здоров’я, недоторканність і безпеку найвищою соціальною цінністю.
Сьогодні, на мою думку, уряд України ефективно забезпечує право кожної людини на безпечне для життя і здоров’я довкілля через створювану систему цивільного захисту, підпорядковану МНС.
Анатолій КОСОЛАПОВ, перший заступник міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.