Аудитори Рахункової палати, які перевіряли ефективність управління лісовими ресурсами Карпатського регіону, наголосили на тому, що упродовж 1998—2002 років на ліквідацію паводків та інших стихійних лих з державного бюджету спрямовано 300 мільйонів гривень.
Але про екологічно збалансоване лісокористування у цьому регіоні поки що можна лише мріяти. Аудитори зазначають: попри здобутки Держкомлісгоспу, як головного розпорядника коштів держбюджету, для виконання загальнодержавної програми «Ведення лісового господарства і мисливства, охорона і захист у Держлісфонді» вжитих заходів недостатньо. Незважаючи на введений мораторій на проведення суцільних вирубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону, низку законодавчих та нормативних заборон, до заготівлі деревини допускаються суб’єкти господарювання, які не володіють правом постійного користування земельними ділянками лісового фонду. Так, Чернівецькою облдержадміністрацією 90 тис. куб. м лісосічного фонду розподілено між трьома комерційними структурами. В Івано-Франківській області іншим користувачам виділено 24 тис. куб. м лісосічного фонду та 109 тис. куб. м для здійснення заготівлі на умовах укладених генеральних угод про співпрацю. Контролери Рахункової палати резюмують: «Ефективність функціонування державної лісової охорони, особливо в лісах АПК, не поліпшилась. В Карпатському регіоні 2002 року допущено самовільних незаконних рубок обсягом 35,8 тис. куб. м, унаслідок чого державі завдано збитків на суму 15,9 мільйона гривень». Додамо: відшкодованих менш ніж на 5 відсотків. Важко повірити, що справи поліпшаться, якщо й досі, як стверджують аудитори, Мінекоресурсів не здійснює моніторингу процесів усіх вирубувань лісосічного фонду, а отже, відсутній механізм екологічно-економічного аналізу на всіх стадіях лісокористування.
Держкомлісгосп — спеціально уповноважений орган держави, який здійснює від її імені політику в лісовому господарстві. Але поза його впливом залишається сфера управління лісовими ресурсами інших постійних лісокористувачів. Як результат, діяльність лісового фонду, що раніше перебував у постійному користуванні колишніх КСП, після їхнього реформування набула некерованого характеру. Аудитори констатують: «Місцеві органи самоврядування розпоряджаються ним на власний розсуд, управління і контроль за веденням лісового господарства структурами, яким передано землі лісового фонду, ніким не здійснюються. Мінагрополітики виконує лише функцію фінансування, а питаннями лісівництва в міністерстві займається одна посадова особа, яка практично не в змозі управляти 20 відсотками лісового фонду Карпат».
Висновки аудиторів підводять до думки, що багатьом вигідний той нормативно-правовий безлад, який оповив механізм передачі земель лісового фонду в постійне й тимчасове користування. За відсутності умов та методики розрахунку орендної плати, стверджують контролери, місцеві ради роздають землі лісового фонду в постійне користування суб’єктам різних форм власності на власний розсуд. І це, зазначте, всупереч статті 9 Лісового кодексу України, яка встановлює порядок користування землями лісового фонду (до 5 га громадянам зі спеціальною підготовкою, якщо такі ділянки входять до складу угідь селянських, фермерських господарств).
Ще один висновок: «На державному рівні не врегульовано питання формування цін на лісопродукцію, ринок деревини є стихійним». А як його ще назвати, коли в Закарпатській області лісопродукцію продають на аукціоні, а в Чернівецькій та Івано-Франківській наданням дозволів на вивіз деревини у круглому вимірі та необрізних пиломатеріалів за межі області переймаються управління економіки облдержадміністрацій!
Ці та інші факти надихнули перевіряльників зробити дуже серйозне застереження: «Має місце причинно-наслідковий зв’язок негативних тенденцій в управлінні лісовими ресурсами Карпатського регіону, що необхідно врахувати під час чергового реформування лісової галузі та недопустити перекосів, які мали місце в процесі приватизації колишніх лісокомбінатів. Так були приватизовані засоби заготівлі деревини, а в державній власності залишився лісовий фонд з проблемами його догляду, охорони та фінансування».
