На трибуні Верховної Ради України голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Борис Холод. Рівень промови і наступного діалогу пана голови мав би відповідати рівню компетенції присутніх у залі народних депутатів і, загалом, вимогам громадян України, які мають свій специфічний інтерес до вітчизняного телерадіомовлення. Що відбувалося насправді, можна уявити за витягами зі стенограми.
В. НЕЧИПОРУК: «...194-й виборчий округ, Хмельниччина, «Народовладдя». ...Скажіть будь ласка, коли на телебаченні України по всіх каналах перестануть... наповнювати ці програми такими передачами, що люди виключають телевізор... Невже немає конкурсів ніяких. Невже не можна організувати телебачення, яке за народ..?»
Б. ХОЛОД: «Дякую. ... Національна рада дійсно спрямовує свої зусилля перш за все, щоб на загальнонаціональних каналах, на регіональних і місцевих бул/а/ змістовне програмне наповнення таким чином, щоб воно відповідало сьогоднішньому рівню. Ми не можемо говорити про те, що Національна рада за минулий рік, за звітний, заслухала більше 30 телерадіоорганізацій щодо виконання умов ліцензії і невиконання, або недостатнє виконання їх... Тому ми намагаємося так зробити, щоб воно відповідало. Але це ще залежить багато від кадрового стану, від інших речей...»
Необхідно, звісно, сподіватися, що оті 30 умовних телерадіоорганізацій, які заслуховувала Національна рада, надалі творитимуть телебачення таке, «яке за народ». А от намагатися адмінрішеннями все це «так зробити, щоб воно відповідало» — це вже перебір. Втручання у творчу діяльність. Слухаємо (читаємо) далі...
С. БИЧКОВ: «...25-й виборчий округ, місто Дніпропетровськ. Як відомо, існує декілька видів поширення телепрограм: ефірний, кабельний, ефірно-кабельний, супутниковий. Які пропорції цих видів характерні для телемовлення в Україні?» Б. ХОЛОД: «...Дійсно, за 10 років Національної ради всі напрямки: і ефірне, і ефірно-кабельне, і супутникове, і проводове мовлення (?) — ми розбудовуємо, так би мовити, у повному обсязі. Але останнім часом, і це у звіті ми дали такий матеріал, більше прерогативи буде наділятися ефірно-кабельним і кабельним мережам. Це перспектива, це — розвиток той, що Європа пішла і інші країни. Кабельна мережа. Отут уже буде насичення і програмною, і змістовною частиною у кабельній мережі, і відповідність Національної ради, і всіх структур, які повинні контролювати це наповнення...»
...Розібравшись із пропорціями, а заразом і з розвитком, цебто відповідністю курсу, куди Європа пішла і інші країни та з безвідповідальністю, чому ми досі не там, поринемо у царину нормотворчості...
А. ШКІЛЬ: «Чи вважаєте ви легітимними рішення Національної ради, які після восьмого вересня підписують усі члени Національної ради, а не голова і відповідальний секретар, як того вимагає стаття 12 закону про Нацраду, оскільки вісім членів поважного конституційного органу й досі не можуть обрати відповідального секретаря із числа своїх членів?»
Б. ХОЛОД: «...На жаль, у нас так получилась колізія, що перші вибори обрання відповідального секретаря, ми його ще не зовсім завершили, тому що так получилося, що не буду говорити там порушення чинного законодавства, не порушення, але ми условилися з членами Національної ради, що ми ще раз поставимо на голосування це питання і будемо обирати відповідального секретаря. Я дякую...»
Не всі, зрозуміло, керівники телерадіоорганізацій, кому відмовила Національна рада в отриманні ліцензії, миттєво кинуться до судових установ, але найвідважніші — неодмінно скористаються нагодою. Рекомендуємо поквапитись, оскільки всі добре чули: «Ми ще раз поставимо на голосування це питання і будемо обирати...»
В. ШИБКО: «...Соціалістична партія України, Дніпропетровщина. Ви добре зараз сказали про кабельне телебачення. Так чому на сьогоднішній день без узгодження з тими людьми, котрі підписали угоду, збільшується оплата за це майже у три рази, не ставлячи до відома самих абонентів про це?
Б. ХОЛОД: «...Національна рада регулює всі питання по кабельному телебаченню, крім коштів, які сплачує за ... абоненти. Це вирішує питання або місцева влада, або за допомогою місцевої влади, або оператор кабельної мережі. У нас жодної норми немає в чинному законодавстві прописаної, щоб контролювала це Національна рада...»
Звісно, корисніше було б рахувати чиїсь гроші, однак закон замість цього передбачив стосовно абонентської плати інше — він визначив обов’язки телерадіоорганізацій та права телеглядачів і радіослухачів. Але це, зрозуміло, морока зовсім іншого характеру. Тож і не переймаються добродії...
Заключне слово голови Нацради.
Б. ХОЛОД: «...Ми, члени Національної ради, дякуємо за обговорення цього насущного питання сьогодні! Декілька слів хотілось би сказати про ті речі, які сьогодні, і не тільки сьогодні, це вже четвертий звіт Національної ради цього скликання. Ми не можемо по-іншому поступити, крім чинного законодавства, статті 14 про ліцензування. І Микола Володимирович (Томенко) хорошо знає і «ТЕТ», «ІСТV», і «Україна», і інші телерадіокомпанії, їх більше 500 сьогодні. Ліцензування каналів мовлення, що для отримання ліцензії на право користування каналами, а не частотами, каналами. Заява прийшла — ми її розглядаємо. Хто б це не був! «ТЕТ». «Україна». «ІСТV». «НБМ» — будь-яка компанія, але тільки по заяві, іншого не може бути. Інша справа, що треба контролювати. Ми зараз посилили у понеділок, а в середу будемо приймати рішення щодо наповнення загальнонаціональних каналів. Отут проблема є. І ми будемо ставити це питання!... Національна рада прийняла рішення, таким чином, що 2004 рік — це розбудова місцевого мовлення, щоб, як написано в законі — п’ятдесят на п’ятдесят було загальнонаціонального і місцевого. Оце ми будемо дотримуватися. І таку політику будемо проводити. Це обласна державна телерадіокомпанія, це місцеві мовники. Але вони повинні бути наповнені місцевими програмами і місцевим мовленням... Дуже дякую вам!»
Ось так, за цими фрагментами стенограми можна уявити, як пан Б. Холод звітував у Верховній Раді.
