Обличчя боляче жалить неласкавий сніг, вітер зриває шарф і заглушає гул літаків. На аеродромі завірюха, майже нічого не видно, незважаючи на яскраве освітлення. Зовсім поряд незвичайна машина працює біля літака — прибирає крижану кірку з корпусу і поливає спеціальною рідиною, що утворює плівку, яка вберігає від обледеніння. Інакше літакам злітати не можна.
Від Стамбула до Донецька — сніг
Так почалося моє знайомство з аеропортом Бориспіль ізсередини. На злітно-посадочних смугах працюють потужні спецмашини — очищають покриття від снігу і льоду. Нелегко в таку погоду підтримувати належні умови на аеродромі — нині коефіцієнт зчеплення 0,4 (максимум 7), але за допомогою техніки його мають довести до 0,5, пояснив начальник центральної диспетчерської аеропорту Сергій Сагін, який супроводжував мене.
Почалася нічна зміна. Планірка. Змінний начальник аеропорту Михайло Герасимов повідомляє про нинішню ситуацію:
— Від Стамбула до Донецька сніг. Видимість 500 метрів. У цих містах дуже складні умови, можливе погіршення видимості. Мусимо бути готові для прийому не тільки планових рейсів, а й для вимушених посадок на запасний аеродром. А також ужити всіх можливих заходів, щоб від нас вилетіли всі повітряні судна.
Загалом в аеропорту Бориспіль уночі працюють майже 200 осіб, а із суміжними службами — 500. На нічний час припадає третина всіх прильотів і вильотів на добу, а це приблизно 40 літаків. Та ще техобслуговування повітряних суден, підготовка їх до рейсів — один літак готують до вильоту три години. Запитую, а як удень? А вдень — здебільшого транзитні, тобто прилетів—полетів. Уночі обслуговують і готують до ранкових рейсів повітряні судна базових компаній.
21.40. Оголошують про виліт літака Відень—Донецьк, який зробив посадку в Борисполі. Він пробув у аеропорту майже п’ять годин. Донецьк був закритий через погодні умови, а тепер дав добро на посадку. Цікавлюся, а як пасажири? Одержую відповідь: тут докладають усіх зусиль, щоб вони були задоволені, крім того, купуючи квиток, пасажири укладають договір з компанією-перевізником, і спеціальні фірми разом з аеропортом надають необхідні послуги. Є спеціальні машини підігріву літака перед посадкою пасажирів та інша потрібна техніка.
Неправильний час
Зараз пік. З 20.00 до 24.00 — до 15 рейсів.
Надивившися фільмів-катастроф, цікавлюся: чи були випадки з якихось причин відмови посадочних вогнів злітно-посадочних смуг під час приземлення літака? Змінний начальник аеропорту координатор Петро Липовенко запевнив: це нереально, бо аеропорт Бориспіль забезпечений трьома ступенями захисту, є резервні дизель-генератори, що вмикаються автоматично. Світлосигнальне обладнання аеропорту таке, що посадка літака можлива практично за нульової видимості (хоча, треба сказати, що це залежить ще і від підготовки екіпажу та самого літака).
Приземляється літак з Мюнхена. Агент центральної диспетчерської, який отримав замовлення від екіпажу, передає зведення сюди. Треба йти. Всі комп’ютери чомусь показують неправильний час. З’ясовується, як пояснив Сергій Олексійович, вони працюють за скоординованим часом, який у всіх аеропортах світу однаковий (відстає від нашого на дві години). Щоб не було плутанини, літаки у всіх країнах прибувають і вилітають за цим часом. Так, нам ще нічого, а яка різниця з місцевим часом, приміром, у США?
«Брифінг. Слухаю»
Після висадки пасажирів — біля літака вже агенти з організації і контролю наземного обслуговування, «наші очі та вуха», як їх тут називають. Вони починають роботу з екіпажем: дізнаються, чи є план польотів, стежать за заправкою тощо. Мета — організувати і проконтролювати, щоб усе було вчасно виконано.
Досить велика кімната. Столи встелені картами. Ряд крісел для відпочинку. І теж три диспетчери. Це брифінг — тут надають аеронавігаційну інформацію екіпажам. Зокрема, у диспетчера метеослужби нові зведення кожні три години, а за складних погодних умов — з частотою від 30 до 5 хвилин. О 0.30 — виліт на Кабул. Екіпаж проходить підготовку, одержує карти, схеми, диспетчер інформує про попередження на маршруті, підтверджує план польотів (Євроконтроль, система, до якої входить Україна з минулого року, обов’язково повинен дати дозвіл).
— На рейс, — каже диспетчер Наталя Щербина, —має бути ще дозвіл департаменту Мінтрансу, інакше ми не можемо випустити літак. Потрібно переслати всю інформацію від пункту злету до пункту посадки, відстежувати рух літаків, тому навіть ненадовго не можу покинути робоче місце. Незважаючи на те, що вночі менше рейсів, усе-таки буває гаряче. Особливо коли багато затримок рейсів, усі екіпажі тут, у нас справжній вулик. Крім того, авіакомпанії телефонують, усім треба відповісти. Я навіть удома часом по телефону відповідаю: «Брифінг. Слухаю».
Усі дані в комп’ютері закодовано — на перший погляд безладний набір літер і цифр. Весела і якась навіть домашня Наталя Василівна пояснює, що кожна літера щось означає: перша — країна, друга — область чи місто тощо.
...В аеровокзалі майже порожньо (на знімку зліва). Тут (не те що на залізничному вокзалі) немає сплячих. Ось чоловік грає в гру на мобілці. З одного боку до нього підсіла жінка — мимоволі втупилася в гру. З другого — з гуркотом підібралася дівчина з величезною валізою — також спостерігати. Та ще я здаля позираю. Чоловік нервово встав, мабуть, гра не виходить. Але чемним виявився. Каже, з Пітера, літає часто — по роботі, до Борисполя прибуває із задоволенням, подобається йому організація роботи з пасажирами у разі вимушених посадок і затримок.
Де ж аврал?
Нарешті дісталася центральної диспетчерської. 100 сходинок над рівнем аеродрому. Вікна на всю стіну —все, як на долоні. Мою увагу тут-таки привертає літак, що не поспішаючи рухається поперек аеродрому. Не відразу помітила невеликий (особливо порівняно з повітряним побратимом) автомобіль, який буксирував махину. Вражає! У такий спосіб літак переводять на нічну стоянку.
Сніг припинився. Стало спокійніше. На нічному чергуванні старший диспетчер Ігор Антипов (на знімку), друга людина в аеропорту після змінного начальника аеропорту. Планує добовий план, стоянку літаків, призначає час вильотів у разі затримки рейсу. Відбуксирували літак, що мав летіти на Стамбул, але через погану видимість — 300 м, виліт призначено на 17.30 наступного дня.
Робота йде своїм звичаєм за будь-яких погодних умов. До речі, аеропорт Бориспіль за останні вісім років жодного разу не закривали. Хоча навіть такі великі російські аеропорти, як Внуково і Шереметьєво, не уникли закриття.
Іду звідси з деяким жалем, що не потрапила на аврал. Хоча... З’ясувалося, за цей час прибуло і вилетіло десять літаків!
Марічка КОРМУШКІНА.
Коментар професіонала
Змінний начальник аеропорту Михайло ГЕРАСИМОВ:
— Причина вечірньої та нічної завантаженості — наше географічне розташування і специфіка польотів базових авіакомпаній, що виконують останній протягом доби приліт з європейських аеропортів у вечірні години. Європейський час трохи відстає, тому до нас вони автоматично прилітають пізніше. Міжнародні рейси становлять 50 відсотків (ще 50 — СНД, з них українських — 25—30 відсотків). Тому в нас змінний графік, щоб забезпечити всі рейси технікою, обладнанням тощо. Не можемо собі дозволити вночі працювати гірше, ніж удень. Потрібно навіть більше уваги — надто багато чого від нас залежить. Наше головне завдання — безпека польотів.
