Гостра дискусія в сесійній залі щодо регулювання заборгованості за вкладами фізичних осіб АБ «Слов’янський» переконала: про ефективність банківського нагляду говорити ніколи не пізно. Тому я зустрівся з радником Голови Нацбанку, кандидатом економічних наук Русланом ГРИЦЕНКОМ.
— Руслане Андрійовичу, скільки комерційних банків нині мають право залучати кошти населення?
— Майже всі зареєстровані: 179 комерційних банків. Але ті з них, що проводили ризиковану кредитно-інвестиційну політику, тимчасово обмежені у праві збільшувати обсяг коштів, які залучають від фізичних осіб. Банкіри вчасно відчули привабливість цих ресурсів. На початку становлення нашої банківської системи їх більше приваблювали кошти юридичних осіб (підприємств). Вклади населення в пасивах комбанків раніше зростали щорічно на 68—71 відсоток, їх обсяги досягли на тлі деяких останніх банкрутств таких масштабів, що Нацбанк був змушений вдатися до певних обмежень. Так, комбанкам заборонили залучати вклади фізичних осіб на більш як 50 відсотків їхніх пасивів. Отже, якщо перевищив зазначений обсяг, отримуєш статус спеціалізованого ощадного банку — і дотримуйся більш жорстких порівняно з універсальними банками нормативів. Просто, зате дієво.
— Питома вага вкладів населення найбільша у комбанках «Аваль» та «Приватбанк», а ще — в Ощадному. Саме там частка вкладів населення дуже близька до згаданого вами нормативу. А частка залучених грошей населення в чистих зобов’язаннях Ощадбанку перевищує 50 відсотків. Чим це пояснити?
— Не тільки згадані банки досягли рівня 50 відсотків у пасивах. Та проблема, мабуть, не в обсягах вкладів, а в тім, як банк ними розпоряджається, куди він їх вкладає і які гарантії їх повернення. Якщо у банку виважена кредитна політика — коштам населення нічого не загрожує, якщо ні... Нацбанк щорічно перевіряє якість активів (кредитних вкладень) у найбільших банках і, якщо бачить якісь проблеми, застосовує відповідні заходи впливу. Щодо державного Ощадбанку, то він фактично є спеціалізованим Ощадним банком, вклади якого гарантуються державою, тому сумнівів у його платоспроможності не повинно бути, поки платоспроможна держава.
— Торік перелік банків, що не могли гарантувати повернення й обслуговування вкладів населення, обмежився чотирма — АКБ «ОЛБанк», «Укрспецімпексбанк», АТ «Наш Банк», АКБ «Технобанк». До того ж останній, за рішенням Нацбанку, відновив свою діяльність. Сьогодні в стадії ліквідації перебуває більше банків. Чи означає це, що жорсткіший стає контроль за їх діяльністю?
— Контроль за діяльністю банків стає і жорсткіший, і професійніший. Банківський нагляд, на мій погляд, структура, яка вдосконалювала свою роботу і вчилася швидше за всю банківську систему, використовуючи міжнародний досвід та консультації. Контроль за банками здійснюється не тільки шляхом періодичних перевірок банків, а й щоденно — через моніторинг їх нормативних показників діяльності.
— Раніше вклади населення кредитували здебільшого підприємства, що здійснювали комерційну торгівлю. А тепер?
— Наприкінці 2003 року кошти вкладників поверталися населенню у вигляді кредитів лише на 28 відсотків. Але цей обсяг збільшуватиметься. Нацбанк прийняв низку нормативних актів, спрямованих на поліпшення кредитування населення, що стимулюватиме зацікавленість комбанків цим видом діяльності. Це вже очевидно, адже наприкінці 2002 року населенню поверталося у вигляді кредитів лише 17 відсотків вкладів.
— У лютому очікувалося підняття процентних ставок до 11—14 відсотків річних у доларах та євро, до 20—24 відсотків — у гривнях. Серед причин називали певний дефіцит коштів, пов’язаний з бумом споживчого кредитування. Чому цього не сталося?
— А хто сказав, що не сталося? Нацбанк поставив перед собою два завдання: посилити привабливість та обсяги кредитування і зменшити відсоткові ставки. Але ж, посилюючи привабливість кредитних операцій, ми автоматично активізуємо й попит на кредитні ресурси, що призводить до зростання відсоткових ставок. Але це тимчасово: ринок вирівняє відсоткові ставки, банки знайдуть джерела для фінансування кредитних операцій, зокрема й дешевші позики за кордоном. Торік споживчі кредити (на квартири, авто, навіть побутову техніку) зростали не менш стрімко, ніж вклади населення. Мало того, випереджальними темпами на загальному тлі зростали довгострокові кредити, частка яких у кредитному портфелі банківської системи вже 38,3 відсотка. 
— Уряд та Нацбанк прийняли постанову, якою підтримали законопроект про задоволення вимог вкладників—фізичних осіб комерційного банку «Слов’янський». Я б не назвав цей банк типовим з огляду на рахунки вкладників. А що думаєте ви?
— І я не назвав би його типовим, але з іншої причини. В нашій країні кожен банк — нетиповий. Закордонна преса писала: «В Україні немає добрих банків, є лише менш погані». Але то — від нерозуміння нашої специфіки. 
Кожен це робить як може, від цього й виникає специфіка нашого бізнесу, зокрема банківського. А щодо згаданого законопроекту, то він сприятиме зниженню напруження серед колишніх вкладників комбанку. Хоча чому такий нормативний документ прийнято лише по одному банку? Я вважаю, це цікавить вкладників й інших фінансових установ.
— А спробуйте намалювати портрет найтиповішого вкладника. Слухаючи Першого віце-прем’єр-міністра, можна подумати, що зростання вкладів населення — ознака заможності народу...
— Якщо йдеться лише про вкладників, то це люди зі стабільним доходом, якого вистачає на задоволення життєво необхідних потреб родини з двох-трьох осіб і зберігання невеликих заощаджень, від однієї до п’яти тисяч гривень. Судячи з того, що питома вага вкладів населення у кредитному портфелі становить лише 12 відсотків, типовий вкладник презентує мізерну частину працездатного населення, яка значно поступається тій, що віддає перевагу неорганізованим («панчішним») заощадженням. Банкіри — реалісти і добре розуміють, що навіть позитивна динаміка вкладів населення, яка була торік, ще не дає підстав для рожевих звітів.
— Я не питаю, чи вважаєте ви достатньою суму гарантування вкладів фізичних осіб...
— Звісно, ця сума далека від бажаної. В Європі гарантують не менш як 20 тисяч євро. Для нас така норма нині не лише висока, а й шкідлива. Чому? Українські банкіри, коли відчуватимуть, що вклади фізичних осіб гарантовані фондом, почнуть дозволяти собі більш ризиковані операції з коштами клієнтів, і це збільшить вірогідність їхньої втрати. Тому не можна поки що давати можливість нашим банкірам розслабитися. Але поступово ця сума зростатиме, і це безперечно вплине на підвищення стабільності банківської системи, зростання обсягів вкладів та, відповідно, обсягів кредитування. Хоча наша економіка та банківська система ще далекі від бажаних, минулий рік засвідчив, що ми не стоїмо на місці. Але жоден організм не здатен розвинутися без подолання тих чи інших ускладнень. Тож сподіваємося, що ми дочекаємося вагоміших гарантій і стабільнішої банківської системи.