Нова норма: Верховна Рада ухвалила нову редакцію Закону України «Про туризм».
Це ознаЧаЄ, що змінено засади реалізації державної політики в галузі туризму, громадяни отримали нові можливості для реалізації своїх прав на відпочинок, задоволення духовних потреб тощо під час здійснення туристичних подорожей.
Законодавчо визначено такі похідні для цієї сфери поняття, як «туризм», «турист», «туристичний продукт». Так, туристом вважається особа, яка здійснює подорож по Україні або до іншої країни з незабороненою законом країни перебування метою на термін від 24 годин до одного року. При цьому важливо, щоб за місцем подорожування така особа не здійснювала будь-якої оплачуваної діяльності і дотрималась зобов’язання залишити країну або місце перебування в зазначений термін.
Як організаційні форми туризму визначено туризм міжнародний та внутрішній. Крім того, виділено майже два десятки видів туризму залежно від категорій осіб, які здійснюють туристичні поїздки, їх цілей, об’єктів, котрі вони відвідують, та інших ознак (дитячий, сімейний, спортивний, релігійний, сільський, пригодницький, мисливський тощо).
Законом передбачено обов’язкове страхування туристів (медичне та від нещасного випадку), яке здійснюється один раз на весь період туристичної подорожі і, за загальним правилом, забезпечується відповідними суб’єктами туристичної діяльності (туроператорами, турагентами тощо). За бажання туристи можуть самостійно укладати договори про таке страхування.
Туристичні послуги надаються туристам за договором на туристичне обслуговування, укладеним у письмовій (електронній) формі, або через видачу ваучера.
Перед тим, як укладати такі договори, потенційному туристу зобов’язані надати інформацію про: основні вимоги пропонованих до оформлення виїзних/в’їзних документів; медичні застереження щодо туристичної поїздки; туроператора (його місцезнаходження, наявність ліцензії тощо); розмір фінансового забезпечення туроператора (турагента) на випадок його неплатоспроможності чи банкрутства.
Окрім того, турист ще до початку надання туристичних послуг споживачу (туристу) має право вимагати ще й іншу інформацію: зокрема, характеристику транспортних засобів, що здійснюють перевезення (вид, категорія, стикування рейсів); характеристику готелів чи інших місць розташування туристів (класифікація, розташування, терміни і порядок оплати); про звичаї місцевого населення, пам’ятки культури, стан навколишнього середовища, санітарну та епідеміологічну обстановку; про види та способи забезпечення харчування; відомості про мінімальну кількість туристів у групі, конкретні терміни поінформування його про відміну турпоїздки через недобір групи; тривалість та ціну туристичного обслуговування.
ЗвертаЄмо увагу, що кожна із сторін договору (і турист, і туроператор /турагент/) може вимагати внесення змін або розірвання договору у зв’язку з істотними змінами обставин, з яких вони виходили під час укладення такого договору. До істотних змін обставин закон відносить: 1) погіршення умов подорожі, зміну її термінів;
2) непередбачене збільшення транспортних тарифів;
3) введення нових або підвищення діючих ставок податків і зборів та інших обов’язкових платежів; 4) різку зміну курсу національних валют; 5) інші підстави — за домовленістю сторін.
Турист має право відмовитися від виконання договору до початку подорожі за умови оплати туроператору (турагенту) витрат, що він їх фактично зазнав за надані до цього послуги. Туроператор (турагент) також може відмовитися від виконання договору лише за умови цілковитого відшкодування замовникові збитків, підтверджених у встановленому порядку та заподіяних внаслідок розірвання договору (крім випадку, коли це сталося з вини туриста).
Закон передбачає відшкодування погодженої сторонами ціни туристичних послуг лише у випадках, зазначених у договорі, й за вказаних вище істотних змін обставин, але не пізніше певного терміну (за десять днів до початку туристичної подорожі у випадку, якщо її тривалість становить більш як десять днів; за п’ять днів до початку туристичної поїздки у випадку, якщо її тривалість становить від двох до десяти днів; за 48 годин до початку туристичної поїздки у разі одноденної поїздки). При цьому збільшення ціни туристичних послуг не може перевищувати п’яти відсотків їх первісної ціни. У разі перевищення ціни туристичних послуг більш як на п’ять відсотків первісної ціни турист має право відмовитися від виконання договору, а туроператор (турагент) зобов’язаний повернути йому всі раніше сплачені кошти.
Туроператор (турагент) може в договорі з туристом обмежити свою відповідальність розміром подвійної оплати вартості туристичних послуг, якщо туроператор (турагент) несе перед туристом одноособову відповідальність за шкоду, що виникла внаслідок дій (бездіяльності) одного з виконавців послуг, обумовлених договором.
ДлЯ довІдки: Закон ухвалено парламентом 18 листопада 2003 р. Він набрав чинності з 1 січня 2004 р. З повним його текстом можна ознайомитися у «Голосі України» за 26 грудня ц. р.