«100 кращих товарів України»
15 березня під патронатом Президента України Леоніда Кучми в рамках відзначення Всесвітнього дня прав споживача відбудеться фінал Всеукраїнського конкурсу якості продукції (товарів, робіт, послуг) «100 кращих товарів України».
Така увага до конкурсу якості з боку глави держави ще раз переконливо доводить, що зміна пріоритетів державної політики, спрямованість її на людину, якість і безпеку її життя — не просто слова, а продовження послідовної політики щодо забезпечення високого правового рівня захисту прав споживачів саме з боку держави. Україна, до речі, першою серед країн СНД у 1991 році прийняла Закон «Про захист прав споживачів», у 2002-му Президент України підписав указ «Про заходи щодо посилення державного захисту прав споживачів», а 1 жовтня цього ж року було створено нову державну установу, пріоритетними напрямами діяльності якої є саме сфери якості та споживчої політики — Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики. З огляду на стан справ, що склався у сфері боротьби з організованою злочинністю і корупцією, та з метою ефективнішого забезпечення захисту громадян від злочинних посягань, рішучого усунення ганебних явищ, які гальмують розвиток економіки, становлення ринкових відносин і формування громадянського суспільства та за результатами Всеукраїнської наради з проблем боротьби з організованою злочинністю і корупцією та захисту прав людини, яка відбулася 29 січня 2004 року, Президент України підписав указ «Про систему заходів щодо усунення причин та умов, які сприяють злочинним проявам і корупції».
Всеукраїнський конкурс якості продукції (товарів, робіт, послуг) «100 кращих товарів України» — по-перше, єдиний державний конкурс з якості продукції, по-друге, він вирізняється новою, унікальною системою оцінки, що заслуговує на особливу увагу. І найголовніше — перемогти в ньому змогли лише вітчизняні підприємства, які виробляють справді якісну і конкурентоспроможну продукцію, що відповідає кращим міжнародним аналогам, насамперед — це підприємства, які за шалених темпів сьогодення постійно вдосконалюються.
Уже давно минули часи, коли на полицях вітчизняних магазинів виблискували лише банки з морською капустою, а наші жінки виходили «на полювання» за «Лікарською» ковбасою. Сьогодні вже інші проблеми — були б гроші. А от остапи бендери як були, так і залишилися, і, на жаль, як свідчить статистика, кількість їх не меншає, а навпаки, зростає з року в рік. Сьогодні чимало ділків у підвальчику розливають горілочку, печуть хліб та роблять «краківську» ковбаску, а ми навіть підтримуємо їх, купуючи ці вироби з землі або на ринках, не думаючи про якість товару і керуючись передусім зовнішнім виглядом. А чи завжди якість товару відповідає своїй яскравій упаковці? Як показала практика — не завжди!
Про те, як відбувався Всеукраїнський конкурс якості продукції (товарів, робіт, послуг) «100 кращих товарів України», ми розмовляємо з головою Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики Леонідом ШКОЛЬНИКОМ.
— Леоніде Семеновичу, ситуація на вітчизняному споживчому ринку, відверто кажучи, бажає бути кращою. Чи вплине Всеукраїнський конкурс якості продукції, який проводить Держспоживстандарт України, на підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції?
— Я хотів би навести одне прислів’я: вода камінь точить. Але самотужки змінити ситуацію на краще практично неможливо. І це добре розумію не лише я. Особливо непокоїть якість та безпека питної води, алкогольних напоїв, тютюнових виробів. Ці питання перебувають під постійнмм контролем наших підрозділів. Наведу лише один приклад — торік через випадкове отруєння алкоголем пішло із життя близько 11 тисяч осіб, у 2002 році — 10 тисяч, тобто зберігається стала тенденція до збільшення смертей. Якість питної води в багатьох регіонах країни не відповідає встановленим нормам, найгірше становище — в Луганській, Чернігівській, Харківській областях. Тут відповідно 60%, 75% і 100% перевірених торік підприємств постачали воду з порушенням нормативних документів. Так, підприємства-порушники постачали воду, яка мала сторонній запах і присмак, часто з наявністю бактерій групи кишкової палички та інших мікроорганізмів, що значно перевищували припустимі норми. Вода окремих підприємств мала значне перевищення припустимих норм вмісту хімічних речовин (сполук металів, хлоридів, сульфатів, нітратів, фтору). Сьогодні ці питання потребують негайного втручання і вирішення. Звинувачувати у всіх негараздах державу найлегше, а де наша власна ініціатива як громадян? Чому цими проблемами мають опікуватися лише державні установи? Як свідчить міжнародний досвід, у багатьох країнах світу проблеми захисту прав споживачів розв’язують винятково громадські організації, безперечно, за підтримки держави. До речі, наприкінці минулого року за підтримки Держспоживстандарту України відбувся установчий з’їзд Всеукраїнської громадської організації «Союз споживачів України», яка об’єднала представників громадських організацій споживачів з усіх регіонів України.
А проведення Всеукраїнського конкурсу якості продукції (товарів, робіт, послуг) «100 кращих товарів України» — ще один крок, спрямований на підвищення якості та конкурентоспроможності вітчизняної продукції, підвищення довіри населення до українського виробника. Споживач має право на повну і достовірну інформацію про продукцію, щоб здійснити свідомий вибір, а не покладатися на свою інтуїцію.
— У яких номінаціях відбувався конкурс і за якими критеріями оцінювали якість продукції?
— Змагання проходили в чотирьох номінаціях: продовольчі товари; промислові товари для населення; товари виробничо-технічного призначення; роботи або послуги, які використовуються або надаються у побутовій та виробничій сфері.
Фахівці Держспоживстандарту України розробили свою, унікальну, методику оцінки якості продукції, де було враховано дуже багато показників:
— якість та конкурентоспроможність продукції;
— рівень споживчих властивостей порівняно з кращими аналогами;
— рівень органолептичних властивостей порівняно з кращими аналогами;
— рівень соціальної конкурентоспроможності (ціна порівняно з кращими аналогами та доступність) на українському ринку;
— наявність/відсутність претензій, рекламацій споживачів, контролюючих органів, закупівельних організацій;
— задоволеність споживачів і закупівельних організацій (на підставі відгуків споживачів і закупівельних організацій);
— використання сировини та матеріалів;
— рівень стабільності показників якості;
— рівень рекламного супроводу;
— географія продажу.
І ще один, на мій погляд, дуже важливий момент. Підприємства мали змогу отримати додаткові бали, передусім за власну ініціативу щодо заходів, які сприяли б підвищенню якості продукції: наявність екологічної політики на підприємстві, впровадження систем управління якістю продукції, використання енергозбережних технологій, проведення добровільної сертифікації заявленої на конкурс продукції, наявність сертифікованої системи управління якістю, сертифікованої системи управління навколишнім середовищем.
Я хотів би зауважити, що Держспоживстандарт України зацікавлений у тому, щоб вітчизняні підприємства самі виявляли ініціативу щодо підвищення якості та конкурентоспроможності своєї продукції, а ми, як державна установа, завжди раді допомогти їм своїми знаннями та набутим багаторічним досвідом у цій сфері.
— Якщо не секрет, хто увійшов до складу експертних груп?
— Жодної таємниці тут немає. Коли формували експертні групи, передусім брали до уваги чинник незалежності експертизи. Тому бути експертами конкурсу пропонували представникам і державних установ, і бізнес-кіл. Але головний критерій, яким ми керувалися, — професіоналізм. Це фахівці в галузях стандартизації, сертифікації та якості продукції. Всі претенденти пройшли спеціальний курс підготовки, після чого склали тест. І тільки після цього випробування 168 осіб отримали свідоцтво експерта.
До речі, я вже казав, що наріжним каменем під час оцінювання якості продукції була неупередженість та незалежність експертизи. Тому й робота експертів організували відповідно. У зв’язку з тим, що конкурс мав три етапи: відбірковий, регіональний та загальнодержавний, якість продукції спочатку перевіряли на регіональному етапі, а згодом підприємства, що потрапили на загальнодержавний рівень, пройшли ще одне випробування. І варто сказати, що жоден експерт двічі не побував на тому чи іншому підприємстві.
На сьогодні експерти вже завершили свою роботу, і в перших числах березня відбудеться засідання головної конкурсної комісії, яка і визначить переможців «100 кращих товарів України».
— Скільки підприємств взяло участь у цьому конкурсі?
— Усього у Всеукраїнському конкурсі якості продукції взяло участь 795 підприємств з 881 видом продукції, із них на загальнодержавний рівень пройшло близько 300 з 474 видами продукції.
Хотів би зупинитися на такому, на мою думку, цікавому факті. Близько 30 підприємств, які пройшли регіональний етап, не наважилися змагатися на загальнодержавному рівні, мотивуючи своє рішення насамперед браком досвіду. Що цікаво — аналізуючи підприємства, які взяли участь у конкурсі, можна дійти висновку, що найактивнішими виявилися саме молоді компанії, які в середньому працюють на ринку 10 років. З другого боку, нічого дивного тут немає, адже саме молодість — це ентузіазм, наполегливість і прагнення змінити життя на краще. За оцінками експертів, саме такі компанії діють мобільніше, активніше використовують нові технології, запроваджують системи управління якістю продукції.
— На Заході багато уваги приділяють питанню запровадження на підприємствах систем управління навколишнім середовищем, а що відбувається у цьому напрямі в нашій країні?
— Так, ви маєте рацію. Для України це питання поки що складне. На сьогодні лише 12 вітчизняних підприємств сертифікували систему управління навколишнім середовищем. По-перше, це потребує значних капіталовкладень, по-друге, на мій погляд, цьому питанню не приділяють належної уваги. Тому і наші експерти, консультуючи фахівців різних компаній, це питання ставили не раз.
— І насамкінець, Леоніде Семеновичу, які ще заходи відбуватимуться в межах проведення Всеукраїнського конкурсу якості продукції (товарів, робіт, послуг) «100 кращих товарів України»?
— З 11 по 14 березня у київському Міжнародному виставковому центрі працюватиме виставка-експозиція продукції підприємств—фіналістів конкурсу. Як я вже казав, це близько 300 підприємств з усіх регіонів України. В межах виставки кращі вітчизняні виробники презентуватимуть свою продукцію, отож запрошую всіх бажаючих відвідати нашу експозицію і на власні очі переконатися, що «не все так погано у нашому домі». 11 березня відвідати виставку продукції кращих виробників України запрошено представників дипломатичного корпусу та іноземних торгових представництв. 13 березня о 14.00 відбудеться урочисте нагородження фіналістів, а 14 березня — нагородження лауреатів конкурсу. Врочиста церемонія нагородження переможців Всеукраїнського конкурсу якості продукції (товарів, робіт, послуг) «100 кращих товарів України» відбудеться 15 березня в палаці «Україна».
Підсумовуючи нашу розмову, хотів би наголосити, що такі заходи як Всеукраїнський конкурс якості продукції, змінюють шаблонне, а інколи і зневажливе ставлення до проблем якості. Вплинути на процес підвищення якості та конкурентоспроможності вітчизняної продукції можливо, на мій погляд, докорінно змінивши ставлення кожного громадянина держави до цього питання. Я хотів би навести дуже яскравий приклад — у післявоєнній Японії якість було піднесено як національну ідею. І на здійснення цієї мрії витрачено десятиліття, але досягнуті результати — блискучі.
Відверто кажучи, дивлячись на продукцію фіналістів «100 кращих товарів України», я щиро радий, що вже багато українських підприємств поклали в основу своєї діяльності саме якість продукції. Отже, впроваджуймо у життя гасло Держспоживстандарту України:
«До високої якості життя — разом!»