ПОДАРУНОК СОЦІАЛЬНО НЕЗАХИЩЕНИМ

Із січня набрав чинності Закон України «Про соціальні послуги». Він передбачає важливі норми соціального захисту, потрібні багатьом людям у наш час.

Це можуть бути гроші чи натуральна допомога: продукти, предмети санітарії, одяг, взуття, паливо...

Також до соціальних послуг належать:

психологічні консультації;

юридична допомога;

— надання інформації, необхідної для розв’язання складної життєвої ситуації;

— послуги з пошуку підходящої роботи, сприяння у працевлаштуванні, з професійної реабілітації осіб з обмеженими фізичними можливостями.

Соцпослуги надаються громадянам, що потрапили у складні життєві обставини й потребують сторонньої допомоги: інвалідам, сиротам, безпритульним, громадянам, що втратили житло чи роботу, потерпілим від насильства, негативних відносин у сім’ї тощо.

Закон передбачає, що допомога може надаватися за гроші та безкоштовно. Останню надають державні і комунальні органи:

— громадянам, нездатним до самообслуговування у зв’язку з похилим віком, хворобою, інвалідністю. Однак, якщо в таких людей є рідні, котрі можуть забезпечити допомогу, за соцпослуги доведеться платити;

— особам, які перебувають у складній життєвій ситуації у зв’язку з безробіттям і зареєстрованим у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, а також громадянам, котрі постраждали від стихійних лих, катастроф, біженцям унаслідок збройних і міжетнічних конфліктів. При цьому середньомісячний сукупний дохід громадянина має бути нижчий від установленого прожиткового мінімуму. Якщо він вищий, допомога буде платною;

— дітям і молоді, що перебувають у складній життєвій ситуації у зв’язку з інвалідністю, хворобою, сирітством, конфліктом і жорстоким ставленням у сім’ї, безпритульним, малозабезпеченим.

Соціальне обслуговування здійснюється:

— за місцем проживання громадянина (вдома);

— у стаціонарних інтернатах та установах;

— у реабілітаційних закладах;

— в установах денного, тимчасового чи постійного перебування;

— у територіальних центрах соціального обслуговування;

— в інших установах соціальної підтримки.

Для отримання соціальних послуг, що їх надають державні та комунальні суб’єкти, потрібно звертатися з письмовою заявою до рай(міськ)виконкомів, райдержадміністрацій. Варто підкреслити, що закон не пов’язує таке звернення з місцем (районом) проживання громадянина, який звернувся по допомогу (адже він може і не мати певного місця проживання).

На недбайливих соцпрацівників можна поскаржитися місцевим органам влади, у прокуратуру та суд.

Закон щойно набрав чинності, тому зрозуміло, що напрацювання практики його реалізації ще попереду. Тепер — слово за державними, комунальними органами, чиновниками, які відповідають за виконання норм закону.