10 лютого 2004 року указом Президента було затверджено положення про Державний комітет природних ресурсів. Ним, зокрема, встановлено, що до сфери повноважень державного комітету, крім інших, належать заповідна справа і екомережа.

Вчені-екологи стверджують, що біологічне та ландшафтне розмаїття природоохоронних територій не може розглядатися як природний ресурс, що підлягає експлуатації. У найкращому разі подив викликає те, що міністерство, уповноважене діяти саме в галузі охорони і збереження навколишнього природного середовища (підкреслюю — збереження, а не розробки) заповідних територій та їхнього захисту від промислового втручання, позбавлене такої можливості. Однак ще більший подив викликає ідея про підпорядкування заповідників, заказників та інших природоохоронних територій структурі, сфера діяльності якої — промислове використання природних ресурсів.

Те саме необхідно сказати й щодо функції формування екомережі — системи, що на державному рівні забезпечує збереження біологічного та ландшафтного розмаїття. Згідно з указом система, завданням якої є підтримання життєзабезпечуючих функцій довкілля, створення необхідних умов для зниження впливу на навколишнє середовище «людського чинника», стала функцією не Мінприроди, а Держкомітету з питань природних ресурсів. Очевидно, прив’язка екомережі до заповідної справи відбулася тому, що в деяких псевдоекологічних колах екомережу вважають мисливськими угіддями. Світовий досвід однозначно вказує на хибність і злочинність підходу, який може привести до непоправних втрат біологічного та ландшафтного розмаїття.

Подібні «нововведення» порушують не лише наукові принципи, а й вітчизняне законодавство. Так, частиною першою статті 11 Закону України «Про природно-заповідний фонд» передбачено, що «спеціально уповноваженим органом державного управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду є центральний орган виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища», тобто Мінприроди, а не Держкомітет з питань природного середовища. Закон про «Державний бюджет на 2004 рік» передбачає, що фінансування екомережі здійснюється через Мінекоресурсів. І найголовніше: відповідно до частини третьої ст. 16 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища», «спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів у республіці є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях та інші державні органи». Підкреслюю: законом передбачено існування одного центрального органу, а не органів, як це було запроваджено президентським указом. Таким чином, вже сама ідея про розподіл Мінекоресурсів на Мінприроди і Держкомітет природних ресурсів є протизаконною.

Ірраціональність наукового та правового підходів до розподілу повноважень між Міністерством охорони навколишнього середовища та Держкомітетом з природних ресурсів лише загострює іншу складову питання — політичну. Так звана «справа надрокористування» позбавила міністерство повноважень у сфері природних надр. Не дочекавшись рішення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, яка встановлює наявність порушень у надрокористуванні, було зроблено наступний крок до обмеження повноважень Міністерства охорони навколишнього середовища — його позбавили можливості забезпечувати розвиток заповідної справи та державну політику в галузі формування екомережі.

Зважаючи на це, фракція НДП констатує, що, зазнаючи постійного тиску і систематичного обмеження повноважень, Міністерство охорони навколишнього середовища обмежується в оптимальному виконанні ним природоохоронних функцій. Такі кроки сприятимуть лише одному — з міністерства утворять дорадчий орган у сфері захисту довкілля. А саме довкілля «роздерибанять» за рахунок «царських полювань» і на повноваження центральних органів, і на природні багатства України. Це не сприятиме ні вирішенню екологічних проблем, ні, відповідно, підвищенню рівня здоров’я наших співвітчизників.

Тому фракція Народно-демократичної партії висловлює рішучий протест проти будь-яких дій, що негативно впливатимуть на довкілля та здоров’я населення.

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ,уповноважений представник фракції НДП.