Ранкове засідання 20 лютого
Таким його бачимо і чуємо щодня ми, виборці, саме такими очима на нього дивляться і більшість народних депутатів. Це підтвердило заслуховування парламентаріями звіту Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за 2003 рік. Голова Нацради Борис Холод (на знімку праворуч) назвав найголовнішою особливістю цього звіту додання до нього державного реєстру телерадіоорганізацій України. В цьому реєстрі —1052 такі організації. В Україні діє 11 загальнонаціональних телемереж і 14 радіомереж. Як регуляторний орган Нацрада, за словами її голови, працювала над завершенням ліцензування ефірних каналів і радіочастот. Хоча сам пік цього ліцензування, за прогнозами голови, припаде на пізніші роки. Найбільшою заслугою Нацради у виконанні відомої постанови ВР він назвав запровадження системи екранних візуальних позначок, які мають допомогти батькам убезпечити їхніх дітей від низькопробних телепрограм. Нагадав голова і про створення моніторингової служби, яка покликана очищати телепростір від бруду аморальності.
Оцінки співдоповідача Миколи Томенка (на знімку ліворуч), а також більшості з тих, хто взяв участь у обговоренні цього питання, виявилися кардинально протилежними.
Голова профільного парламентського комітету зауважив, що ситуація у теле- і радіопросторі погіршилася. І насамперед тому, що інформаційну політику, як він сказав, «відфільтровують» в інших кабінетах. Найбільшу загрозу він вбачає в усуненні телеканалів від суспільної функції. Так, за його підрахунками, дитячі програми на таких каналах займають один відсоток, а натомість художні фільми — 60 відсотків ефірного часу, а разом з розважальними і спортивними програмами — понад 80 відсотків. Де ж освітня функція телебачення? Для прикладу він навів один відомий телеканал, який реєструвався як суспільний, а став розважальним. Ситуацію у FM-діапазоні нашого радіопростору він назвав шансонізацією населення із «зековським блатняком», мовляв, народ привчають до зони.
Депутати, як і співдоповідач, говорили про потребу надання іншого статусу Нацраді, про законодавче запровадження механізмів, які унеможливлювали б протиправну залежність членів Нацради від тих, хто їх призначав. Чимало закидів до Нацради пролунало і з приводу так званих подвійних стандартів в оцінці діяльності деяких теле- і радіоканалів, котрі, за їхніми словами, і досі не дотримують законодавства про рекламу ліків й алкоголю.
На початку засідання парламентарії скористалися правом на виголошення депутатських запитів, заяв, повідомлень. Більшість із цього 30-хвилинного часу зайняло зачитування головуючим на засіданні Першим заступником керівника парламенту Адамом Мартинюком депутатських запитів. Тому парламентаріям вдалося виголосити лише кілька заяв. Представник фракції БЮТ Анатолій Матвієнко застеріг від тенденції перетворення найвищого законодавчого органу держави на залежну від Банкової гілку влади і закликав колег до консолідації зусиль. Для прикладу назвав провали у засіданні комісії з конституційної реформи, яка, за його словами, не могла зібратися через відсутність представників більшості і не тому, як він сказав, що колеги не хочуть брати участі у їхній роботі, а тому, що їм це забороняють з Банкової. Парламентарій запропонував провести з цього приводу збори народних депутатів, на що головуючий Адам Мартинюк зауважив, що 3 лютого такі збори відбулися і він не проти провести їх ще й 3 березня.
Під час відкриття ранкового засідання головуючий привітав з днем народження народних депутатів Івана Бокого та Юхима Звягільського.
