Схоже, конституційна реформа вийшла на фінішну пряму. Парламентська більшість, комуністи і соціалісти зафіксували домовленості на папері і в середу підписали відповідний документ. Щоправда, каменем спотикання залишається модель парламентських виборів. Однак, за словами і представників більшості, і лівих опозиціонерів, не виключено, що найближчим часом розбіжності і в цьому питанні буде подолано.
У понеділок представник Президента у ВР Олександр Задорожній заявив, що лідери фракцій і груп більшості мають намір поставити свої підписи під угодою про створення широкої коаліції та спільні дії на виборах усіх рівнів. А вже 18 лютого вони, зокрема Прем’єр-міністр Віктор Янукович, завізували відповідний документ. У ньому йдеться і про висунення єдиного кандидата у Президенти. Парламентсько-урядова коаліція вирішила оголосити його ім’я на березневому форумі демократичних сил. Лідер БЮТ Юлія Тимошенко назвала угоду про широку коаліцію доказом про наявність проблем і внутрішніх суперечностей у парламентській більшості, оскільки, за її словами, вона не побачила Віктора Медведчука на церемонії підписання.
Однак криза довіри зачаїлася і в таборі меншості: БЮТ запропонувала «Нашій Україні» і СПУ створити опозиційну коаліцію. Але лідер соціалістів Олександр Мороз не приховує: якщо не вдасться провести реформу, він теж боротиметься за президентську булаву.
Традиційно на наших теренах будь-які угоди не давали гарантій спільних дій і дотримання домовленостей. А якщо уважно придивитися, то в домовленостях брали участь не всі першорядні політичні особи. Отож є смисл почекати з визначенням усіх майбутніх претендентів на крісло, булаву і папаху.
До речі, скаржитися на необ’єктивність нових арбітрів виборів у опозиції стало менше підстав. У вівторок Верховна Рада після бурхливих обговорень призначила 10 нових членів Центральної виборчої комісії. Два крісла залишалися вакантними до четверга, поки парламентарії не обрали представників від соціалістів і «нашоукраїнців». Думки депутатів про кандидатури різнилися і за політичними мотивами, і за етичними. Як і очікувалося, крісло голови ЦВК зайняв титулований юрист Сергій Ківалов, який з парламентської трибуни вже заявив про складання депутатських повноважень.
Узагалі тиждень видався щедрим на несподіванки —колишній генеральний прокурор Святослав Піскун став заступником секретаря РНБОУ, податкова активізувала планові перевірки опозиційних мас-медіа, а Юлія Тимошенко погодилася дати в США свідчення у справі проти колишнього прем’єра Павла Лазаренка за умови гарантії безпеки...
Та попри шквал емоцій, пошуки компромісів, узгодження домовленостей депутати плідно попрацювали на сесійному тижні. Зокрема, продовжили приватизацію землі ще на чотири роки, ухвалили зміни до закону про врегулювання заборгованості вкладникам банків «Україна» та «Слов’янський», ратифікували міжнародні угоди про морське торговельне судноплавство. Крім того, народні депутати затвердили кошторис на реалізацію повноважень парламенту в сумі 307 мільйонів гривень, заборонили працівникам ДАІ відбирати у шоферів посвідчення водія на дорозі, затвердили державну програму із селекції тваринництва до 2010 року тощо.