Нехай хаотична, зате плідна робота парламенту минулого року вже благотворно позначилася і на зростанні обсягів промислового виробництва у січні (на 16,1 відсотка), і на фінансуванні видаткової частини загального фонду бюджету (100 відсотків).
Але рік січнем лише розпочинається. Тим часом зміни у законодавстві, які стосуються збільшення акцизного навантаження і квотування, не влаштовують Асоціацію виноградарів та виноробів України. На прес-конференції в Укрінформі її виконавчий директор В’ячеслав Пономарьов нагадав: ці податкові новації ще не підписав Президент України, тому вони наполягатимуть на президентському вето. Логіка виноробів зрозуміла: підвищення втричі ставок акцизного збору на етиловий спирт для виготовлення міцних і десертних вин і квотування його виробництва обмежує ринки цієї продукції. З другого боку, як зазначив голова спостережної ради ВАТ «Чорноморська перлина» Денис Фудашкін, невиправдано стислий термін (до 1 липня цього року), упродовж якого солодкі плантації мають пройти паспортизацію, заганяє виноградарів у глухий кут. Утім, солодкі плантації — вже сильно сказано: останні роки виноградники більше вирубують, аніж вирощують. Інакше кажучи, бізнес цей давно для кримських сімей малоприбутковий. І останню крапку на ньому, вважає Асоціація виноградарів і виноробів, може поставити заборона заготівельникам здійснювати операції у готівковій формі. Від себе додам: крапку не крапку, а що заборона розраховуватися готівкою створює сприятливі умови для корупційної діяльності, то це очевидно.
Слухаючи виноградарів, я міркував про те, чому у Франції або в Німеччині акцизних зборів немає взагалі. Розкошують кляті капіталісти. А тим часом акцизний збір є податком на «гріх», товари, так би мовити, останньої необхідності. Для нас такими вже стали десертні вина і сигарети. Чому? Бо так вирішив мудрий податківець з огляду на те, що це найвисоколіквідніший товар, який приносить шалені прибутки. За контроль навіть над квадратним сантиметром цих ринків сперечаються на найвищих рівнях. Суперечка у стінах парламенту, як відомо, закінчилася поділом тютюнового ринку між «своїми» і «чужими», як між «білими» і «червоними». Результат той самий: Всеукраїнський центр прес-клубів «Україна-Форум» звертає увагу та добивається вето Президента України на законодавчу новацію стосовно потрійного (!) підвищення ставки акцизного збору на міжнародні ліцензійні марки сигарет. Я навіть заслухався витягом із закону, який вже охрестили відповіддю Чемберлену: «на сигарети з фільтром з тютюну міжнародних ліцензійних марок, позначених знаками для товарів і послуг, які були вперше зареєстровані або використані не в Україні або на території колишнього СРСР». Від такої форми і методів захисту вітчизняного виробника так і тхне сурогатним тютюном і ячмінним кавовим напоєм радянського періоду. Відповіли Чемберлену, що відповімо споживачу, який гадає, буцім економіка, яка привчила його не сперечатися про смаки, вже позаду.
На думку президента Європейської бізнес-асоціації Бйорна Маркстенда, до такої міри нерівні умови оподаткування товарних марок порушують угоди України з Євросоюзом, змушуючи думати про застосування українським партнером політики подвійних стандартів. Подвійні чи ні, а йдеться про орієнтацію на далекі від європейських стандарти, що рано чи пізно унеможливить конкуренцію навіть з третіми країнами.
Вже підраховано: потрійне акцизне навантаження на міжнародні ліцензійні марки сигарет спричинить те, що в Україні вони коштуватимуть на 50 копійок дорожче, ніж на сусідніх ринках. Наприкінці дев’яностих різниця у 5 копійок заповнила третину українського ринку контрабандними цигарками з Росії. Яку частину ринку втратимо тепер?
