Іван Кирилович та Ніна Григорівна Точені під час відвідин народного депутата Богдана Губського селища Вознесенське навіть запросили його до свого помешкання, щоб показати, яке добро вони сьогодні мають:

— Ось тут у нас котел стоїть, а тут — газова колонка. Вмикаємо — і гарячою водою посуд миємо... А ось газова плита...
— Раніше палили вугіллям. Щоб опалити хату, на зиму його тонн п’ять треба було... Та ще й щомісяця балон газу купували. Намерзлися... Лягали за температури мінус десять, а прокидалися — мінус п’ять... Пляшки з гарячою водою клали біля себе і так грілися... А тепер за 100 гривень у місяць маєш тепло, — розповідали мешканці.
— Під час передвиборної кампанії я обіцяв сприяти газифікації ваших осель, лікарень, шкіл, бо з тепла в них багато що починається, та й життя стає затишнішим і легшим, — скаже вознесенцям Богдан Губський. — І свою обіцянку я виконав. Торік на газифікацію мого округу було надано майже мільйон гривень, зокрема, вашого села — 100 тисяч... Усього торік провели газ до 13 населених пунктів у чотирьох районах. Програма триває, на це піде півтора мільйона гривень. Згідно з планом газ матимуть ще 11 населених пунктів. Зокрема, у вашому Золотоніському районі — чотири села...
Того і наступного дня народному депутатові дякували за «таке добро» не лише вознесенці, а й мешканці сіл Лящівка, Веселий Хутір Чорнобаївського району, Безбородьки Драбівського, Мартинівка, Мельники Канівського районів.
— Може, для когось газифікація дільничної лікарні пересічна подія, а для нас це велике свято, — наголошуватиме Валентина Васильєва, головний лікар Лящівської дільничної лікарні Чорнобаївського району. — Наші пацієнти лежать у стаціонарі в халатиках, без валянок, хусток, ходять у капцях...
— Нині під’єднано 25 будівель. У перспективі — ще 42... Кошторисну проектну документацію маємо на все село. А це —15 кілометрів газопроводу. Без допомоги Богдана Губського нам важко було б, — зізнався заступник голови правління Безбородьківської агровиробничої комерційної фірми Віктор Чукуєвець.
... Чекали на зустріч з народним депутатом у перші навчальні дні нового року і в тринадцяти школах округу, де він мав відкрити комп’ютерні класи.
— До районного бюджету ми сьогодні закладаємо лише зарплату та енергоносії. Матеріальна база шкіл по 20— 25 років не відновлювалася, — ділитиметься наболілим начальник відділу освіти Канівської райдержадміністрації Лариса Некраса. — Допомогу Губського школам сьогодні оцінюють усі — і учні, і вчителі. Моя мама, яка живе в Городищі, часто каже мені: «Ми лиш слухаємо і заздримо, що у вас є Богдан Губський. Скільки ця людина робить для своїх виборців». І це правда. Скажімо, за його допомоги у нас з’явилося три комп’ютерні класи...
А ми додамо: в грудні 2003 року за сприяння депутата в округ надійшло обладнання для 13 комп’ютерних класів. А кожен клас — це, як правило, 11 комп’ютерів, спеціальні меблі, локальна мережа, програмне забезпечення та гарантійне обслуговування. Усі їх і відкрив депутат під час своєї дводенної поїздки на Черкащину. За порадою лікарів заодно передав у шкільні їдальні рибні консерви з підвищеним вмістом йоду, а в шкільні бібліотеки —книги. До початку навчального року школи безплатно одержали 126 тисяч зошитів (із розрахунку п’ять зошитів на одного учня), а напередодні Нового року — 35 тисяч подарунків.
Під час зустрічей мешканці цікавилися в депутата його діяльністю у Верховній Раді. І у відповідь чули: ініційовано створення і розгляд 23 законопроектів та постанов парламенту. Зокрема, про внесення змін до раніше ухвалених законів України: щодо надання земельних ділянок працівникам культури, освіти та охорони здоров’я, що проживають у сільській місцевості; щодо фінансування закладів охорони здоров’я і культури, а також збільшення розміру одноразової допомоги при народженні дитини до 684 гривень...
Під час своєї поїздки в округ депутат оглянув і відремонтоване інфекційне відділення Канівської центральної районної лікарні. Залишився задоволений: «Не кожна столична лікарня може похвалитися таким відділенням».
— Щоб забезпечити лікувально-діагностичний процес сповна, медицину треба фінансувати значно краще. Молоді лікарі, можливо, тому й не доїжджають до сільських і районних лікарень, бо немає обладнання й умов для обстеження і лікування, — висловлював свою думку головний лікар райлікарні Олександр Моргун. — Наше інфекційне відділення не ремонтувалося майже 20 років. Через кілька місяців ремонт завершиться. І все це завдяки сприянню народного депутата Богдана Губського. Торік його допомога становила майже 60 тисяч гривень. Відремонтували і дообладнали сучасним медичним обладнанням лабораторію. Незабаром лікарня отримає санітарний автомобіль, стоматологічне устаткування...
Зустрічаючись з виборцями, Богдан Губський розповідатиме:
— Наприкінці минулого року Золотоніській районній лікарні передано лабораторний мікроскоп і лазерний офтальмологічний мікромірний апарат, вартість якого 120 тис. грн. Такий є лише в Одесі та Києві. Операція коштує кілька тисяч гривень. Ми направили лікаря на стажування до Одеси і тепер лікувати і оперувати на очах мешканців усіх чотирьох районів можна безплатно. Драбівська районна лікарня отримала обладнання ультразвукової діагностики. Ми поставили собі за мету забезпечити всі лікарні округу сучасним медичним обладнанням. І вже підписано угоду з Міністерством охорони здоров’я на придбання медичної апаратури на мільйон гривень.
До речі, під час зустрічі з мешканцями села Веселий Хутір дуже дякувала депутатові за допомогу бабуся Назарчика Вовкотруба, якому зроблено успішну операцію на серці, і тепер хлопчик разом зі своїми ровесниками відвідує школу.
...Уже стемніло, коли депутат відкривав водогінну мережу в селі Тростянець Канівського району та дорогу, яка сполучила Тростянець з Кирилівкою.
Але чи не найзворушливіша подія ще чекала на депутата. У селі Мартинівка того самого району він зустрівся з Уляною Тимофіївною Щербиною, якій 5 січня виповнився 101 рік. Дочекалася бабуся й тепла — напередодні Нового року до оселі проведено природний газ.
Доньки розповіли, як на сторіччя Уляни Тимофіївни з’їхалося 16 онуків, 27 правнуків і троє праправнуків. А ось діти, на жаль, не всі дочекалися ювілею мами.
— У великій бідності жили, але, дивіться, який вік довгий Бог дав матері. Це диво якесь. Ще й така чесна була. Ми через те і бідні були, бо не крали. Спасибі, що ви завітали, не погребували такою старістю, — дякувала донька Ольга, а з нею Зінаїда й онука Євдокія, які приїхали в гості з Кривого Рогу.
...За два дні перебування в окрузі — 26 зустрічей з виборцями! А вражень — не порахувати і не виміряти... Звучали прохання, побажання, сподівання. Але всюди — щирі слова вдячності. Та чи могло бути інакше, якщо депутат слів на вітер не кидає.
 
Черкаська область.