Життя, воно смугасте

З початком минулого тижня зима на весь голос заявила про свої права. На морози. І мешканці столиці з особливою тривогою почали спостерігати за показаннями термометра — компанія «Київенерго» оголосила про зниження температури в теплоцентралях. Саме тоді, коли ртутний стовпчик опустився до позначки 17 градусів нижче нуля.

Причина — обмеження подачі природного газу монопольним оператором транспортування блакитного палива компанією «Газ України», дочірнього підрозділу всесильної НАК «Нафтогаз України». Такий радикальний крок газівники пояснюють заборгованістю столичних енергетиків, яка в лютому сягнула 45 мільйонів гривень. Однак таке пояснення не витримує критики.

Почнемо з того, що всю енергетичну галузь уражено раковою пухлиною взаємних боргових зобов’язань уже не перший рік. По-друге, на тлі інших регіонів мешканців столиці можна вважати цілком дисциплінованими платниками за комунальні послуги —щомісячні платежі за тепло і гарячу воду іноді навіть перевищують 100 відсотків. По-третє, за обсягів столичного газоспоживання заборгованість навіть у 45 мільйонів гривень аж ніяк не критична для такого монстра, як НАК «Нафтогаз України».

З другого боку, відомо, що київська влада, скажемо так, холоднувато сприйняла ідею приєднання «Київенерго» (компанії, що де-юре належить столичній міській громаді) до складу створюваної НАК «Енергетична компанія України». Чи не це стало першопричиною зниження тиску газу в мережах?

Хоч би як там було, але в понеділок на ТЕЦ-5, а у вівторок і на ТЕЦ-6 системи аварійного захисту зупинили по одному енергоблоку саме через нестачу палива. Аварійні зупинки — це колосальні прямі збитки. Крім того, через них уперше за останні десять років «Київенерго» змушене було закуповувати кіловат-години на енергоринку. А це — ще додаткові фінансові втрати. І загалом, хіба можна логічними назвати дії кредитора, що фатально призводять до зубожіння боржника?

Утім, до кінця тижня тиск газу в столичних мережах став приходити в норму. Пропорційно зм’якшенню позиції київської влади стосовно передачі «Київенерго» до статутного капіталу створюваної НАК. А тут і морози послабшали. Тож мешканці столиці зітхнули з полегшенням. Пронесло...

Ще у вересні наша газета у своїх щотижневих економічних балансах передбачала лютневе підвищення цін на м’ясо. І минулого тижня його підтвердили чиновники Мінагрополітики. Причина — підвищення попиту на кукурудзу через дефіцит кормів у господарствах і, як наслідок, різке — до 15 відсотків — подорожчання на неї оптових цін. Водночас сталося семивідсоткове падіння виробництва тваринницької продукції.

Щоправда, наші агрополітики обіцяють не більш ніж кратне підвищення цін на м’ясні продукти, зокрема і на ковбасні вироби. Тобто на ті самі 12—15 відсотків, на які подорожчала «цариця полів». Що, на мою думку, дуже сумнівно. Адже витрати на корми в тваринницькому виробництві за наших умов сягають 65 відсотків собівартості. Тож мультиефект у всьому ланцюжку вроздріб може становити і 20, і 25 відсотків. Утім, для наших, не надто товстих гаманців, і дванадцятивідсоткове зростання цін на м’ясо і м’ясопродукти більш ніж відчутне.

Триває, як ми і прогнозували в попередньому тижневому балансі, зростання ціни на борошно в опті. За минулі сім днів вона зросла на 15 гривень і становила 1915 грн. за тонну. Однак до кінця тижня сталася стабілізація. Аналітики це пояснюють низькою платоспроможністю хлібопекарень, а отже, і невисоким попитом. На мою думку, швидше за все на ситуацію на борошняному ринку вплинула заява Держкомрезерву про готовність задовольняти заявки пекарів на борошно за ціною 1800 грн./тонна.

Недарма кажуть, що життя — смугасте. От і на тлі стабільно повзучого цінового зростання нашого життя показники збільшення промислового виробництва в Україні вражають. У січні, порівняно з відповідним періодом минулого року, воно становило 16,1 відсотка. І хоча січневі обсяги виробництва нижчі за грудневі на 12 пунктів (від новорічних і різдвяних канікул нам нікуди не дітися), загалом місячні темпи зростання ВВП, за оперативними даними, вийшли цього року на оцінку дев’ять відсотків.

Слід вважати, саме ця оптимістична обставина спонукала наш уряд оголосити підвищення зарплати бюджетникам на 10,8 відсотка. З першого березня. До того ж, як пообіцяв Перший віце-прем’єр Микола Азаров, це підвищення не останнє нинішнього року. Нагадаємо, за минулий рік зарплата українців, які працюють у бюджетній сфері, зросла на 35 відсотків.