Прилуки — це місто обласного значення, розташоване на річці Удай у південній частині Чернігівщини. У ньому проживає майже 70 тисяч мешканців. Місто славиться на Придесенні потужною промисловістю і бурхливим культурно-мистецьким життям.
Археологи стверджують, що найдавніші поселення тут датуються ІІ тисячоліттям до нашої ери. А перша письмова згадка про місто — 1085 роком. Про Прилуцьку фортецю, що захищала кордони Київської Русі від набігів з дикого степу, писав у «Повчанні дітям» князь Володимир Мономах.
Половецькі хани, татаро-монгольські мурзи, польсько-шляхетські пани — хто тільки не зазіхав на щедрі землі. Місто згадують у документах Великого князівства Литовського (1459 рік) та Речі Посполитої (1592 рік). У 1604 році військо Московського царя Бориса Годунова зруйнувало місто і знищило всіх мешканців. Але вже через декілька років було відновлене князями Вишневецькими.
Найбільшого розквіту місто досягло у середині XVІІ століття, коли за Гетьманщини стало центром Прилуцького козацького полку. Тоді було споруджено могутню фортецю, зведено величний князівський палац, церкви, будинки козацького та місцевого самоврядування. У XVІІІ ст. у місті налічувалося майже вісім тисяч мешканців: козаків, хліборобів, ремісників. Гетьманщину ліквідували 1782-го, а місто стало повітовим. Наприкінці XІX століття через Прилуки прокладено залізницю. Населення зросло до 22 тисяч. Та братовбивча громадянська війна, розруха, насильницька колективізація, голодомор, репресії, фашистська окупація — ці події забрали життя тисяч прилучан...
Нині у Прилуках стабільно працюють промислові підприємства: завод пластмас, «Білкозин», хлібозавод, м’ясокомбінат, фабрики — взуттєва і головних уборів, тютюнова компанія «ВАТ-Прилуки». З 60-х років 20 ст. в регіоні почали видобуток нафти і газу. Діють 14 шкіл, агротехнікум, медичне і педагогічне училища, музична та мистецька школи, Центр творчості дітей та юнацтва, Палац культури, краєзнавчий музей.
Прилучани пишаються історією свого міста, що має неповторний шарм, своїми земляками. Серед найвидатніших — письменник-мемуарист Яків Маркевич (1696-1770), діяч доби бароко Антон Прокопович (1762-1848), письменник і педагог Павло Білецький-Носенко (1774-1856), народний артист України Микола Яковченко (1900-1974), поетеса Любов Забашта (19І8-1990), герої Великої Вітчизняної війни Олег Кошовий та Іван Дубинський.
Дні «Голосу України» у Прилуках були насичені зустрічами з представниками трудових, творчих колективів, знайомствами з досвідом місцевого самоврядування, організації відпочинку молоді. Нині місто економічно розвинуте, тому не дивно, що останнім часом закордонні інвестори звернули на нього увагу. Проте, хоч середня заробітна плата і становить близько 700 гривень, деякі прилучани їздять по світах у пошуках кращого заробітку і нерідко зарплату привозять «рогатою натурою». Якось дружина одного з заробітчан вирішила продати «трофеї», які привіз її чоловік із полювання у сибірських лісах, і розмістила в місцевій газеті повідомлення: «Продаю роги різних розмірів». Ображений чоловік переховав, перепрошуємо, роги в надійне місце. А прилучани почали частіше заглядати до друкованих, навіть і рекламних ЗМІ, і цікавитися всіма новинами.
