Вечірнє засідання 3 лютого

Початку чергової сесії ВР передували збори народних депутатів України в сесійній залі. Голова ВР Володимир Литвин закликав колег визначитися зі способом діяльності парламенту: працювати чи блокувати. Останнє, за його словами, призведе до того, що в Україні залишиться одна влада — парламенту не буде. Як зауважували, чекати висновку Конституційного Суду з приводу постанови ВР про законопроект № 4105, що передбачає зміни до Конституції, доведеться упродовж одного-двох місяців.
Судячи з виступу «бютівця» Сергія Головатого, його фракція стоятиме на своєму. Він апелював до конституційної норми, за якою чергова сесія ВР розпочинається першого вівторка лютого, і вказував, що цей вівторок, як і будь-який день, розпочинається в нуль-нуль годин. Тобто позачергову сесію ВР мали право проводити лише у проміжку між четвертою сесією і нинішнім вівторком, коли починається п’ята... Натомість комуніст Сергій Гмиря запевняв, що спроба зірвати початок сесії в конституційний термін — у перший вівторок лютого — прирівнюватиметься до державного перевороту. «За що б’ємося, коли не знаємо за що б’ємося...» — резюмував свій виступ «нашоукраїнець» Ігор Юхновський. Він закликав подивитися в корінь проблеми, адже, за словами старійшини парламентського корпусу, запропонований проект змін до Конституції нікуди не годиться, бо не розв’язує кардинальних проблем чіткого розмежування владних повноважень. Тому потрібен перехідний період, навіть кілька.
Чекали виступу, а відтак і пояснень Олександра Мороза, чия фракція несподівано для багатьох підтримала на позачерговій сесії зміни до грудневої постанови ВР. Багато хто в кулуарах розцінював це як розкол в опозиційних лавах. Лідер соціалістів пояснив вчинок надзвичайною потребою закласти до законопроекту про зміни до Конституції спосіб обрання глави держави — не парламентом, а саме всенародно. Він підтримав пропозицію про підписання політичної угоди, передбачивши в ній прийняття законів про пропорційні вибори до парламенту, про вибори Президента, зміни до Закону про ЦВК тощо.
Хоч би там що, але чергова, п’ята, сесія розпочалася о 16-й годині так, наче бабця пошептала. Незважаючи навіть на традиційно гострі для старту кожної сесії питання про перелік винесених на розгляд законопроектів. Цього разу окрім основного списку було ще два додатки, що налічували майже 70 проектів законів і постанов (серед них велика кількість з правових питань, зокрема, й «екстравагантний» проект Тараса Чорновола про внесення змін до КК стосовно членства в масонських організаціях). Проте депутати підтримали лише основний перелік. Не підтримали парламентарії і проект постанови профільного парламентського комітету про порядок висвітлення роботи нинішньої сесії. Натомість пройшов документ Сергія Касьянова, що передбачає дворазове зменшення так званих прямоефірних програм за участю народних депутатів. А далі — як по маслу: парламентарії розглянули понад двадцять п’ять проектів законів і постанов ВР та прийняли щодо них рішення. Схвалено винесені на друге читання проекти змін до законів, що стосуються охорони інтелектуальної власності, спецрежиму інвестиційної та інноваційної діяльності, змін, спричинених прийняттям Сімейного кодексу. Іншим законом низку вражених чорнобильським атомом населених пунктів Волинської і Рівненської областей віднесено до зони гарантованого добровільного відселення. Простіше кажучи, замість статусу другої зони їм надали статус третьої. Як наголошували деякі парламентарії, це законодавцями зроблено вперше, і такий підхід зумовив неоднозначну реакцію. Неоднозначно поставились парламентарії і до внесення законодавчих змін з метою стимулювання концесійної діяльності, що дає можливість концесіонерам першочергово приватизовувати відповідні об’єкти. Серед іншого вони побачили реальну загрозу у здачі Росії та іншим державам у концесію відтинків нашої газотранспортної мережі. Насамкінець депутати ухвалили низку постанов ВР за результатами недавніх парламентських слухань.
На початку засідання головуючий оголосив про входження народного депутата Л. Черновецького до фракції «Наша Україна», а його колег Г. Калетніка та В. Сацюка — до фракції СДПУ(о).