За даними проведеного торік Держкомстатом дослідження про доступність для населення медпослуг і лікарських засобів, третина українських родин, члени яких потребували медичної допомоги, не змогли ними скористатися. Основною причиною цього більшість респондентів назвало занадто високу вартість ліків, виробів медичного призначення і послуг системи охорони здоров’я. Схоже, цього року людей, яким сімейний бюджет дасть змогу купувати ліки, стане ще менше.
Міністерство охорони здоров’я України оголосило про створення державної програми забезпечення населення лікарськими засобами. Цей документ нібито має гарантувати народові доступність медпрепаратів, їхні якість і безпеку.
Про доступність
Хоч би що заявляли високопоставлені чиновники про зниження цін на медпрепарати, це лише популістські гасла, вважає народний депутат України Михайло Сятиня. Об’єктивно таблетки і пігулки в Україні стати дешевими не можуть. За рахунок чого уряд має намір здешевити вітчизняну фармапродукцію? Адже в її собівартості враховано вартість сировини (що її переважно закуповують в іноземних постачальників, а з 1 січня запроваджено акцизи на спирт), використання устаткування, робочої сили тощо. Виходить, щоб знизити ціни на ліки, треба припинити платити фармацевтам і робітникам на наших підприємствах? До того ж зважимо на те, що весь фармакологічний імпорт (готова продукція і сировина) ми закуповуємо за євро. Торік євро подорожчав на 30 відсотків, і це позначилося на формуванні ціни. Реально вона підвищилася. Фахівці пов’язують це зростання ще й з 30-відсотковою аптечною фіксованою націнкою, встановленою, а точніше, відновленою, позаторік. Через неї аптекам вигідніше реалізовувати дорогий імпортний асортимент, ніж наш дешевий. І, виходить, у нас, а точніше — в чиновників немає підстав говорити й обіцяти народу дешеві ліки. Не сподівайтеся.
На думку Михайла Сятині, запровадження 20-відсоткового ПДВ на ліки не тільки знизить купівельну спроможність населення і обмежить його доступ до медпрепаратів, а й зажене аптеки в чорний ринок, спровокує появу фальсифікату в нашій аптечній мережі.
Про якість і безпеку
Цим опікується спеціально створений при Міністерстві охорони здоров’я України орган — інспекція з контролю якості лікарських засобів. Він відстежує і вилучає фальсифіковану продукцію з аптечної торгівлі. Роботи в інспекторів вистачає. За словами першого заступника головного державного інспектора України з контролю якості лікарських засобів Віталія Варченка, підробки найчастіше виявляють серед дорогих препаратів або ліків, призначених для широкого застосування. Чорний бізнес наживається або на ціні, або на обсягах фальсифікованого товару. Серед фальсифіковних ліків, вилучених у минулому році, пан Варченко назвав смекту, трихопол, віагру, валокордин тощо.
Інспекція з контролю якості лікарських засобів рекомендує споживачам: щоб уникнути обману — звертати увагу на ціну фармакологічного товару певної групи (якщо вона нижче — це має насторожити), на упаковку (підозрілі зміна її форми, якості або кольору). Якщо у вас виникли сумніви з приводу справжності пропонованого в роздрібній аптечній торгівлі препарату, інспекція рекомендує звертатися до представників її територіальних підрозділів.
Для довідки: на території України функціонує майже 8 тисяч аптек, більш як 11 тисяч аптечних пунктів та кіосків, понад 900 аптечних складів. У 2003 році через аптечну мережу було продано ліків і медпрепаратів на суму, що перевищує 3 млрд. грн.
От і виходить, що теоретично ми маємо право і можливість (з огляду на широкий вибір вітчизняного фармаринку) купувати потрібні нам ліки. Епопею дефіциту медпрепаратів ми вже пережили. Тепер актуальним для більшості співгромадян є дефіцит коштів на їх придбання. Ситуація з ціновою політикою на українському споживчому ринку медикаментів нагадує байку про лисицю і виноград. От тільки є побоювання, що наш необхідний для лікування і підтримки здоров’я «виноград» найближчим часом не дозріє, а буде ставати дедалі «зеленіший».
