Методи російських корпоративних війн клонуються на українському фондовому ринку
Хоч би що там казали наші доморощені економісти, але північний сусід Росія швидше за нас переймає здобутки країн з ринковою економікою, і сьогодні — попереду на кілька кроків.
Візьмімо за приклад сферу страхування, фондовий ринок.
Міжнародні принципи діяльності вторинного ринку цінних паперів, зокрема акцій, що дають право власності та управління підприємством, уже пройшли апробацію пострадянськими реаліями в Росії і, зазнавши певних трансформацій, почали експортуватися в інші колишні республіки Союзу. Ці технології другого етапу розподілу «загальнонародного добра» сповна використовуються і в Україні. Але чи завжди українці запозичують тільки позитивне з російського досвіду?
Столичний інститут «ВНДІХІМПРОЕКТ» було засновано у 1970 році як головний інститут у Радянському Союзі з розробки синтетичних мийних засобів, товарів побутової хімії і проектування підприємств з їх виробництва. У 1994 році інститут змінив форму власності. Трудовий колектив створив акціонерне товариство закритого типу «Інститут «ВНДІХІМПРОЕКТ». Власниками акцій стали працівники НДІ.
З травня 2003 року акції підприємства почали активно викуповувати. Власниками підприємства захотіли стати, з одного боку, ЗАТ «Он-лайн-Капітал», а з другого — ЗАТ «Міжрегіональна страхова компанія «Надра», особисто її голова, і ТОВ «Константа». Брокерами сторін відповідно виступили ТОВ «АНБ-Україна» і ТОВ «Фінансовий Альянс». На перший погляд, тут немає нічого незвичного. Йде нормальний процес. Конкуруючи між собою, два претенденти хочуть стати власниками підприємства, підвищуючи ціни на акції. Але конкуренції не вийшло, і на цьому прикладі проглядають реалії вторинного ринку цінних паперів в Україні.
«Штаб-квартири» брокерів розміщені поруч, на одній вулиці. Але незрозуміло, чому тільки одному з них — ТОВ «Фінансовий Альянс» було надано приміщення для роботи на території підприємства? На місці одразу нотаріально оформлялися довіреності, якими колишніми акціонерами засвідчувалась передача права представлення на зборах новим акціонерам. Можливо, це й посприяло тому, що працівники підприємства за кілька днів продали свої акції саме цьому брокерові, і «Надра» з партнерами скупили контрольний пакет акцій. До речі, кажуть, що власником контрольного пакета акцій СК «Надра» є російська фінансова група «ІФД КапіталЪ». За повідомленнями російських ЗМІ, ця група була створена компанією «Лукойл».
Дивує й інше. ТОВ «АНБ — Україна», пропонуючи вищу ціну, придбало лише 20 відсотків акцій, переважно у колишніх працівників інституту. І чому це раптом працівники підприємства, знаючи про можливість вигідніше продати акції, все-таки продавали їх за меншою ціною? Не віриться, що на них було здійснено тиск і їм указували, коли і кому вони мають продати свої акції. В умовах цівілізованого ринку це неприпустимо.
Далі розпочався чи то футбол, чи то бокс. Сторони ось уже тривалий час періодично «обмінюються ударами», звертаючись до судових інстанцій з різними позовними заявами та скаргами, доки одній із них не вдалося домогтися винесення судового рішення, протилежного за змістом чинному. Господарський суд столиці виніс ухвалу з вимогою витребувати у реєстратора ВАТ «Комекс-реєстратор» систему реєстру АТЗТ і передати її на відповідальне зберігання харківському товариству «Діло». Але ж і попередня ухвала голованівського місцевого суду про заборону передачі реєстру також є чинною?..
В даному випадку застосовано одну із типових схем, вже апробовану в Росії: через судові ухвали одна із сторін вилучає реєстр або блокує проведення загальних зборів акціонерів. Хоча, як вважає президент Професійної асоціації реєстраторів і депозитаріїв України Олексій Кий, на основі рішення суду реєстр акціонерного товариства не може бути вилучено, вибір та зміна реєстратора є прерогативою загальних зборів акціонерів. І навряд чи суд може перебирати на себе функції вищого органу товариства.
На жаль, це непоодинокий випадок розвитку ситуації на українському фондовому ринку за сценарієм російських корпоративних війн.
