Генеральний секретар Ради Європи
Це інтерв’ю Генеральний секретар Ради Європи Вальтер Швіммер дав кореспонденту «ГУ» саме тоді, коли Парламентська асамблея РЄ обговорювала питання «Політична криза в Україні». Пан Швіммер одразу застеріг, що дискусію до її закінчення коментувати не може. Втім, тема членства України в Раді самими лише дискусіями не обмежується.
— Перед нинішньою дискусією в ПАРЄ Президент Леонід Кучма застеріг асамблею від втручання у внутрішні справи України. Де, на вашу думку, проходить межа між обов’язками країни як члена Ради Європи і її внутрішніми справами?
— Приєднавшись до Ради Європи 1995 року, Україна стала членом сім’ї. А в сім’ї існують «сімейні справи». В даному випадку такими є цінності, стандарти і принципи Ради Європи, які ніколи не можуть розглядатися жодним із 45 членів організації як внутрішні справи. Базові принципи плюралістичної демократії та верховенства права і повага до прав людини: тут справи Ради Європи є спільними справами 45-ти. Тому це наше право і обов’язок стежити за ситуацією в царині демократії і верховенства права в усіх наших країнах-членах.
— У політичному житті України темою номер один є конституційна реформа. Що ви можете сказати про запропоновані зміни: ініціатори реформи вважають, що це буде великим кроком на шляху до європейських стандартів державного управління?..
— Законопроекти з конституційної реформи було проаналізовано Венеціанською комісією, яка зробила висновки і дала свої рекомендації. Хотілося б, щоб їх було взято до уваги. Така можливість усе ще є, бо зміни до Конституції були ухвалені лише в першому читанні. Венеціанська комісія має надзвичайно високу репутацію, вона проводить висококласні експертизи у сфері конституційного права, тому для України було б дуже бажано скористатися цими порадами під час подальшої роботи над конституційною реформою.
— В Україні часто наголошують, що рекомендації Венеціанської комісії — це всього-на-всього рекомендації...
— Звичайно, це так. Венеціанська комісія не може нав’язувати будь-яких змін до української Конституції, будь-яких поправок. Але не варто залишати її рекомендації поза увагою: вони справді мають дуже велику цінність.
— Конституційний Суд України прийняв рішення, яким визнав право Президента Кучми знову балотуватися на посаду глави держави. Що ви думаєте про це рішення?
— Це не в моїй компетенції — коментувати висновки однієї з найвищих судових інстанцій країни. Тут справа за тими, хто приймає рішення в Україні: вони повинні знайти найкращий шлях для майбутнього розвитку держави.
— Тобто в контексті членства України в Раді Європи тут жодних проблем немає?
— Це не стосується членства в Раді Європи. Для членства важливе дотримання головних принципів плюралістичної демократії, а це, зокрема, чесні, вільні й прозорі вибори. І тут, скажімо, ми маємо звернути увагу на ситуацію з Центральною виборчою комісією. Призначення її членів — це вже значиме питання в контексті членства у Раді Європи.
— Що буде в центрі уваги Ради Європи під час наступних президентських виборів в Україні?
— У центрі уваги буде чесність передвиборчої кампанії, рівність доступу кандидатів до мас-медіа, особливо до державних, свобода висловлювань і незалежність ЗМІ. На останньому етапі важливим буде прозорість рішень Центральної виборчої комісії і самого голосування. І, звичайно, повинно бути забезпечено міжнародне спостереження за виборами, включаючи делегацію Парламентської асамблеї Ради Європи.
Інтерв’ю взяв Анатолій МАРЦИНОВСЬКИЙ.
Страсбург.
