Космічні та земні висоти Колесника

Костянтин Іванович народився 31 січня 1944 року в Чернігові у простій родині водія-фронтовика. На його життєвий вибір у дитячі роки дуже вплинули заняття у судномодельному гуртку.

— Я дуже вдячний його керівнику Леонідові Петровичу Могучеву, — каже ювіляр, — за те, що він прищепив мені любов до техніки, до майстрування. З мене через певні обставини не вийшов моряк (у Чернігові якраз почали будувати комбінат хімічного волокна, і він потребував молодих спеціалістів. — Авт.), але оті зерна, посіяні під час виготовлення своїми руками макетів суден, пізніше проросли добрими справами у технічній сфері.

Трудова біографія К. Колесника складалася типово для багатьох його ровесників: навчання в Київському технікумі легкої промисловості, освоєння азів професії — учень прядильника, прядильник, слюсар, помічник майстра на найбільшому на той час підприємстві міста — комбінаті хімічного волокна. Там він здобув перший досвід з організації виробництва та керівництва чималим колективом. Там почав вчитися на вечірньому відділенні Чернігівської філії Київського політехнічного інституту за спеціальністю «Технологія машинобудування, металорізальні верстати та інструмент».

На «Чернігівський радіоприладний завод» (перша назва сучасного ВАТ «ЧеЗаРа») він прийшов у 1970 році майстром і досить швидко пройшов шлях до начальника цеху. То був великий підрозділ мікроелектроніки — найсучасніше для того періоду, найскладніше та найбільше виробництво заводу. Саме під керівництвом Колесника цей «завод в заводі» склався, виріс технічно, сформував міцний висококваліфікований колектив робітників та інженерів рідкісних спеціальностей і поступово став гордістю підприємства, а потім — й одним із кращих виробництв космічної галузі.

На довгі роки мікроелектронна техніка, технології і люди, які тут працювали, стали майже головним у житті Костянтина Івановича. Молодий енергійний начальник цеху не шкодував ні часу, ні сил, ні здоров’я. Уже тоді проявився його вольовий характер.

— Мій принцип і тоді, і нині єдиний: ніколи не принижувати людську гідність, але бути вимогливим, — каже керівник ВАТ

«ЧеЗаРа». — Якщо дав завдання — перевір його раз, другий. Бо коли цього не робитимеш як керівник, то ніхто іншим разом не слухатиметься. Я чесно зізнаюся, що не терплю на роботі п’яних. Пияцтво — найбільший злочин у будь-якій справі. Тому я до таких людей не тільки суворий, а й різкий.

Більшість підлеглих відповідали йому повагою, самовідданою працею, надійністю, а керівництво —довірою, нагородами і новими, складнішими завданнями. Так, у 1977 році Колесник очолив виробничий комплекс підприємства в цілому.

Це сталося до перебудови, коли держпідприємство «Чернігівський радіоприладний завод» перебувало в зеніті свого розвитку та слави. Останню було здобуто випуском складної, надійної й високоякісної продукції для військово-космічного комплексу колишнього СРСР.

Зрозуміло, яка відповідальність лягла на плечі Костянтина Івановича. І на цій посаді Колесник робив усе від нього залежне, щоб навігаційно-телеметрична апаратура, командно-вимірювальні системи, надточні датчики і багато інших приладів завжди поставлялися замовникам вчасно і були гарантовано надійні. Продукцією підприємства було укомплектовано кожний радянський космічній корабель, пам’ятний усім «Буран». Чимало обладнання, зробленого руками заводчан, і досі діє на космічних об’єктах таких міжнародних програм, як «GLONACC», «COSPAS», «ЭКСПРЕСС». Підтвердженням того, що Костянтин Іванович став для цієї посади саме бажаною людиною, є факт, що в найскрутніший для підприємства (як і для всієї України) час його призначили генеральним директором виробничого об’єднання.

— Це було трішки несподіваним для мене і для колективу, — пригадує ювіляр. — Я за вдачею людина, яка ріже правду-матку у вічі. Усі добре знали, що з цієї причини в мене були непрості і навіть, я б сказав, напружені стосунки з вищим керівництвом. Адже я не мовчав, коли відчував, що за мною правда. І все-таки Микола Петрович Бутко, переходячи на відповідальну роботу до Чернігівської облдержадміністрації, запропонував собі на заміну мою кандидатуру.

Отже, при виборі керівника роль насамперед відіграли ділові, професійні якості претендента на найвищу посаду.

А незабаром, коли під час пошуку кращих форм господарювання у 1994 році було створено відкрите акціонерне товариство «Чернігівський завод радіоприладів», колектив акціонерів обрав Колесника головою правління-президентом. Відтоді Костянтин Іванович відповідає за все.

Він буває гордий, коли вдало проходять запуски російських або українських ракетоносіїв, коли на весь світ повідомляють про черговий політ апаратів за програмою «Морський старт», коли конструктори заводу розробляють власну сучасну техніку зв’язку — апаратуру ущільнення для телефонних станцій, коли золоті руки робітників майстерно відтворюють нові зразки продукції.

І завжди Колесник переживає, коли доводиться впроваджувати непопулярні, але об’єктивно необхідні методи маневрування в умовах сучасної економіки, коли трапляються невдачі при випуску традиційної або нової продукції.

Та оптимізм перемагає. Голова правління-президент ВАТ «ЧеЗаРа» Костянтин Іванович Колесник вірить у майбутнє України і непогані перспективи підприємства. Досить зазначити, що у 2003 році ВАТ «ЧеЗаРа» випустило більш ніж на 70 мільйонів гривень продукції. Ще вищих показників чезарівці планують досягти у 2004 році.

Невдовзі розпочнеться випуск універсальної телекомунікаційної продукції шостого покоління, налагоджується для випуску нова версія біометричної системи контролю доступу інформації «БСК», почалося багатосерійне виробництво серії електронно-кодових замків «Кобра» тощо. Розширюються міжнародні зв’язки з партнерами із Росії, США, Німеччини, Нідерландів, Молдови та інших країн.

Поліпшується ситуація і в трудовому колективі.

— Зарплата наших працівників останнім часом істотно зросла, — повідомив К. Колесник. — Відразу зазначу, що вона безпосередньо залежить від конкретного внеску кожного у справу. За моїми підрахунками, майже 800 осіб мають вже щомісяця заробіток до 1000 гривень. Приємно сказати і про таку деталь життя колективу: сьогодні ми позбулися ганебної ситуації, коли мали заборгованість держбюджету та у зарплаті людям.

Під постійним контролем Костянтина Івановича соціальна сфера підприємства. Значні кошти «ЧеЗаРа» виділяє на функціонування бази відпочинку та дитячого табору, сприяє житловому будівництву для молодих сімей.

Які подальші плани у керівника?

— Випускати дедалі більше нової продукції, яка потрібна людям. Брати активну участь у реалізації космічних програм України.

Що ж, успіхів у цьому керівникові та колективу ВАТ «ЧеЗаРа»!

 

Чернігів.