Україна з моменту здобуття незалежності прагне «інтегруватися» в демократичне суспільство, сучасну ринкову економіку на кшталт розвинених європейських країн. На жаль, це прагнення поки що залишається нереалізованим бажанням. Проте економічно ми можемо інтегруватися в Європу вже сьогодні. До того ж на умовах, коли економічну вигоду для країн Європи та Азії на кілька десятиліть наперед визначатиме наша країна.
Реверсивний аверс ЄАНТК
Тема використання українського нафтопроводу «Одеса—Броди» в реверсному/аверсному режимі за останні місяці стомила, мабуть, найвідданіших читачів вітчизняних видань, тому ми не продовжуватимемо дискусії навколо цієї труби, а розповімо про загадкову абревіатуру ЄАНТК, яка так само дедалі частіше лунає в медіа.
Євро-Азійський нафтотранспортний коридор — саме це приховано за п’ятьма літерами цього скорочення — це маршрут транспортування каспійської нафти на європейські нафтопереробні заводи в обхід протоки Босфор. Ідея створення такого коридору виникла давно, коли європейські споживачі усвідомили, що попит на нафту щороку зростає, а наявні маршрути і поставки не в змозі вповні задовольнити їх потреби. Крім цього, в Європі істотно підвищилися екологічні вимоги до переробників нафти, що тепер зацікавлені в переорієнтуванні на легку високоякісну нафту із Каспійського регіону замість російської «Юралс», яку нині переважно використовують.
Сьогодні каспійська нафта надходить до Європи дуже складним маршрутом: з каспійських родовищ трубопроводом на узбережжя Чорного моря, далі танкерами через турецькі протоки Босфор і Дарданелли до Трієста, а звідти знову трубопроводом до нафтопереробних заводів. Зростаючий попит на нафту призвів до збільшення кількості танкерів у Босфорі. Тільки за останні п’ять років їх кількість зросла на 75 відсотків, а обсяги транспортованої нафти — вдвічі, до 123 мільйонів тонн торік.
Влада Туреччини, щоб запобігти екологічній катастрофі у разі аварії танкера в протоці, ввела обмеження, які ще більш ускладнили проходження суден через Босфор. З початку року, за повідомленнями інформаційних агентств, у протоці створилася справжня пробка з танкерів, які по кілька днів чекають своєї черги, щоб пройти протоку. Проблема Босфору актуальна не лише для Туреччини, яка піклується про 10 мільйонів власних громадян, котрі мешкають у прибережній зоні, а й для споживачів нафти і в Європі, і в Америці, які через збої у поставках не можуть нормально працювати.
ЄАНТК має стати унікальним розв’язанням проблем Туреччини і споживачів нафти. Сьогодні розглядається кілька варіантів створення такого коридору, наприклад Баку—Тбілісі—Джейхан. Однак порівняно з іншими маршрутами український нафтопровід має дві великі переваги: його вже збудовано, і взагалі шлях каспійської нафти в Європу через Україну — найкоротший. Тепер потрібно його продовжити до польського міста Плоцьк, від якого вже споруджено нафтопровід до портового Гданська і, отже, завершити створення ЄАНТК. Утім, каспійська нафта може йти цим шляхом вже зараз — трубопроводом до міста Броди, а звідти — нафтогоном «Дружба» на Словаччину, Чехію та Туреччину. Та й польські НПЗ вже тепер готові отримувати нафту залізницею.
Як зазначив директор Національного інституту стратегічних досліджень Анатолій Гальчинський, експерти цієї поважної установи вважають цей проект найперспективнішим європейським економічним проектом на найближчі 10 років.
Мільйон євро за кілометр
За оцінками експертів, добудова ділянки від Бродів до Плоцька довжиною 500 кілометрів коштуватиме майже 500 мільйонів євро. Деякий час польський уряд сумнівався у можливості залучення такого обсягу інвестицій, але постійна підтримка проекту Сполученими Штатами Америки, Європейським союзом та низкою країн Каспійського регіону розвіяли сумніви наших сусідів, і вони перейшли до дії. Ще у листопаді минулого року уряди Польщі та України в Брюсселі підписали угоду про інтеграцію «Одеса—Броди» з польськими нафтомагістралями, який передбачає добудову українського нафтопроводу до польського Плоцька. У січні нинішнього року уряди затвердили угоду, а державні компанії — оператори нафтомагістралей «Укртранснафта» і «Перн Пшиязнь» — підписали договір про створення спільного підприємства, яке координуватиме всі роботи із створення ЄАНТК на базі «Одеса—Броди».
Насамперед україно-польське СП має залучати інвесторів — нафтових, інвестиційних компаній, банки — для добудови нафтопроводу. Для реалізації проекту також планується створити консорціум з інвесторів, які зацікавлені у втіленні в життя ЄАНТК. Тим часом зірвати ці плани може реверс нафтопроводу. Поляки, як випливає з їхніх офіційних заяв, надзвичайно стурбовані такою можливістю.
Прискорити добудову нафтопроводу до Плоцька може надання права передачі української труби в концесію. Цю думку підтримують українські урядовці, зокрема віце-прем’єр-міністр Андрій Клюєв, який нещодавно заявив, що концесія дасть змогу Україні додатково зацікавити потенційних інвесторів і постачальників нафти. За його словами, відповідний законопроект вже перебуває в парламенті України. А. Клюєв також висловив упевненість, що депутати зможуть його ухвалити вже в лютому. «Я впевнений, що цей закон приймуть уже в лютому, і це стане могутнім стимулом для розвитку ЄАНТК», відзначив він.
Оператор оператору — товариш?
У жовтні 2003 року українська «Укртранснафта» і казахстанська «КазМунаГаз» створили спільне підприємство «Транс-Південь», головним завданням якого було визначено: наповнення проекту ЄАНТК комерційним змістом — «живою» нафтою. По суті, «Укртранснафта» не повинна була шукати постачальників каспійської нафти і споживачів в Європі, її завдання — забезпечити належну роботу трубопровідної системи для безперебійного постачання нафти.
Немає сумнівів у тому, що доля проекту залежить передусім від економічних чинників. Про це заявляв Президент, це зазначав прем’єр, про це кажуть усі, хто зацікавлений у проекті ЄАНТК. Власне, бізнес і має бути основним рушієм реалізації проекту. Цим і займається «Транс-Південь» і, треба сказати, досить успішно.
З часу створення ця компанії бере активну участь у просуванні проекту. Крім роботи з вироблення тарифної політики ЄАНТК (зокрема, її представники брали участь у відповідній нараді провідних нафтових компаній в Лондоні, що відбулась наприкінці 2003 року), «Транс-Південь» провів успішні перемовини з польськими концерном «Орлен» та чеською компанією «Юніпетрол», в результаті яких підписано контракти на поставку каспійської нафти через нафтопровід «Одеса—Броди». Про серйозність компанії «Транс-Південь» свідчить також її намір побудувати нафтопереробний завод у Молдові, яка, крім закономірних економічних вигод, отримає потужний стимул для своєї участі в проекті. Чи варто говорити про те, що участь України у проекті ЄАНТК, з огляду й на молдовські інтереси, стане потужним стимулом для економічного наповнення політичного союзу ГУУАМ, де Україна може закріпити своє лідерство на довгі роки? Важливим аспектом діяльності в напрямку розвитку «Одеса—Броди» став проект добудови 52-кілометрової паралельної гілки нафтопроводу, яка згідно з проектом Інституту транспортування нафти забезпечить терміналу «Південний» приймання і відвантаження нафти одночасно.
Експерти компанії організовували проведення експерименту із послідовної прокачки каспійської нафти трубопроводом «Одеса—Броди» через «Дружбу» в Європу. Однак, на жаль, цього разу виникли неприємності під час співпраці з рідною «Укртранснафтою», якій, до речі, належить 26 відсотків акцій «Транс-Півдня». З незрозумілих причин дирекція оператора нафтопроводу заблокувала проведення експерименту.
Прикро, звичайно, що, порозумівшися з іноземними партнерами, компанії не вдалося знайти спільну мову з вітчизняною структурою, яка має бути найбільше зацікавлена в реалізації цього експерименту, адже це її доходи і прибутки. Експеримент потрібен насамперед для того, щоб з’ясувати, чи зможе Україна транспортувати послідовно каспійську нафту з російським «Юралсом», доки триватиме добудова ділянки «Броди—Плоцьк» (за попередніми розрахунками, три роки). Вчені стверджують, що вже цьогоріч «Укртранснафта» в такий спосіб може поставити до Європи 4—5 млн. тонн каспійської нафти, щороку збільшуючи обсяги.
Лише спільна робота підприємців та представників органів влади і державних компаній дасть змогу завантажити український трубопровід. Тим паче що закордонні партнери вірять у проект. Адже не просто так казахстанська компанія «КазМунаГаз» стала учасником тендера з придбання держчастки акцій провідного чеського нафтопереробника «Юніпетрол».
США допоможе...
Нині у Вашингтоні українські найвищі урядовці обговорюють з американськими посадовцями перспективи створення ЄАНТК на базі власне українського нафтопроводу. США від самого початку підтримували проект «Одеса—Броди». Варто зауважити, що робили це американці не лише з «великої любові» до України, а й із економічної вигоди, яку вони матимуть в результаті реалізації проекту. Річ у тім, що одна з найбільших нафтових компаній, котра займається видобутком нафти на каспійських родовищах, є американська Shevron-Texaco, яка також активно збільшує обсяги видобутку і зацікавлена в альтернативних маршрутах поставки нафти. Сумнівно, що проблема з Босфором розв’яжеться позитивно найближчим часом, адже видобуту нафту потрібно поставляти на переробку, а не тримати в резервуарах чи трубопроводах. Ще під час візиту українського прем’єра Віктора Януковича до США в жовтні 2003 року сторони домовилися створити спеціальну робочу групу, яка сприятиме створенню ЄАНТК на базі нафтопроводу «Одеса—Броди».
Загалом, якщо проаналізувати необхідність ЄАНТК, то доходиш висновку, що в реалізації цього проекту зацікавлені всі сторони, що робить його суперунікальним. З одного боку, ми маємо країни Каспійського регіону, які останніми роками значно збільшують видобуток нафти і шукають способи доставки її на ринки Європи (одним із доказів їхньої зацікавленості є створення «Транс-Півдня»). З другого — європейські та американські споживачі, які сьогодні страждають через проблему недопоставок через Босфор. Далі — Туреччина, яка хоче розвантажити власні протоки і зберегти екологію регіону. До речі, прем’єр Туреччини на зустрічі з українським колегою у грудні минулого року заявив, що і його країна зацікавлена в участі в добудові нафтопроводу «Одеса—Броди» до Плоцька.
Як відзначають фахівці, зацікавлена у проекті ЄНТК і Російська Федерація, оскільки транспортування каспійської нафти трубопроводом «Одеса—Броди» істотно розвантажить Босфор, і, відповідно, полегшить танкерне транспортування російського «Юралсу» в Європу. Прокачка каспійської нафти трубопроводом «Одеса—Броди» через «Дружбу» в Європу за маршрутом «Одеса—Броди—Карлупи—Інгольштадт» відкриє нові європейські обрії для провідних російських компаній.
За таких умов значущість української труби для всіх учасників ЄАНТК важко переоцінити — для них вона стає просто золотою. Ось чому мільйон євро за кілометр, за великим рахунком, — не гроші. Ось чому проект «Одеса—Броди» має такий резонанс.
І нарешті: Україна, яка стане невід’ємною частиною енергетичної безпеки Європи. Через її територію пролягатиме нафтопровід, який забезпечуватиме ЄС стратегічною сировиною. Щорічно створеним ЄАНТК планується поставляти майже 45 млн. тонн нафти! Оце і є справжня інтеграція, яка, безумовно, сприятиме наближенню нашої держави до сучасних європейських стандартів. Мало того, Україна має шанс стати регіональним лідером у рамках організації ГУУАМ, якщо зможе довести до успішного завершення цей проект.
Російський цар Петро І прорубував вікно в Європу, ми маємо реальну можливість прокласти туди трубу і через неї стати реальною частиною європейської економічної системи. Головне, не втратити цей шанс!
Для довідки: український нафтопровід «Одеса—Броди» з нафтотерміналом «Південний» на Чорному морі побудований 2001 року з початковою потужністю 9—14,5 млн. тонн і резервуарним парком 200 тис. кубометрів. Нафтовий термінал «Південний» на Чорному морі може приймати танкери дедвейтом до 100 тис. тонн. У перспективі передбачається розширення потужності нафтопроводу до 40—45 млн. тонн за рік з резервуарним парком 600 тис. куб. м.
