Учора ПАРЄ обговорювала питання «Політична криза в Україні». Спеціальна делегація, очолювана першим заступником 
Голови ВР Адамом Мартинюком, зустрілася з Генеральним секретарем РЄ Вальтером Швіммером, а також з доповідачами Моніторингового комітету. А Міністр закордонних справ Костянтин Грищенко виступив перед ПАРЄ під час обговорення українського питання з роз’ясненням позиції офіційного Києва... Обговорення завершилося пізно ввечері, коли роботу над цим номером «ГУ» було завершено. Українське питання стояло в порядку денному останнім, до того ж до проекту резолюції було внесено 30 поправок. 27 з них запропонували представники більшості Верховної Ради. Опозиція змін до документа не пропонувала. 
Поправки більшості мали на меті докорінно змінити проект резолюції, запропонований Моніторинговим комітетом ПАРЄ. Зокрема, група депутатів на чолі з Володимиром Рибаком («Регіони України») пропонувала вилучити той параграф, де Асамблея докоряє українському керівництву за заяви щодо «втручання у внутрішні справи». Група, очолювана лідером КПУ Петром Симоненком, пропонувала не записувати, що ухвалення будь-яких рішень напередодні президентських виборів не може бути об’єктивним і зваженим. Інша, представлена Симоненком поправка, передбачала викреслення параграфа, де ПАРЄ визначала б мотиви реформи як «бажання чинної влади придушити будь-яку можливість знайти політичну альтернативу, яка виконувала б функції влади в Україні». Також лідер українських комуністів намагався поміняти попередньо записані оцінки ситуації щодо голосування 24 грудня, а група депутатів на чолі з Анатолієм Раханським (фракція «ППУ—Трудова Україна») просила ПАРЄ засудити дії представників опозиції. Михайло Гладій («Аграрна партія») очолював ініціаторів поправки, яка мала на меті зняти запис про те, що «зміна способу обрання Президента напередодні виборів може лише збити з пантелику електорат». Та сама група пропонувала викинути параграф, де Верховну Раду було б закликано погодитися на всеукраїнський референдум щодо способу і терміну обрання Президента. Орест Клипмуш («Народовладдя») зі співавторами намагався змінити параграф, де Асамблея закликала б Президента України невідкладно подати пропозиції щодо кандидатів на посади членів ЦВК. Ну й, звичайно, представники більшості намагалися змінити останній пункт резолюції, де йшлося про можливість застосування проти України та її делегації санкцій, якщо реформа буде проведена неконституційними засобами й методами. Очолювана Борисом Олійником ініціативна група пропонувала ПАРЄ заявити так: «У разі намагань втілити політичну реформу через внесення змін до Конституції в спосіб, який не приписаний законом або в неконституційний спосіб, або якщо Україна не забезпечить чесних та вільних виборів 31 жовтня 2004 року, Асамблея може повернутися до обговорення цього питання у формі термінових дебатів».
Оскільки поправки передбачали радикальну трансформацію документа, то ще вчора вранці стало зрозуміло: дискусія буде надзвичайно бурхливою. «Війна», як охарактеризував це один з депутатів, розпочалася ще на засіданні Моніторингового комітету, що розглядав запропоновані зміни (згідно з процедурою, він має їх схвалити або ні, а від позиції комітету в значній мірі залежить і подальше рішення Асамблеї). За інформацією «ГУ», на комітеті представників більшості ВР завзято підтримували насамперед делегати Росії, Азербайджану та деяких інших пострадянських республік. «Нікому не дамо ображати Україну!», — заявив, вийшовши із засідання, збуджений глава російської делегації Дмитро Рогозін. На запитання кореспондента «ГУ» про Тузлу (а Рогозін тоді більше за інших відзначився своїми антиукраїнськими висловлюваннями) російський парламентарій відповів, що то «зовсім інше». «Там уся справа в корисних копалинах», — пояснив він.
 
Страсбург.