Завершився візит української парламентської делегації на чолі з Головою ВР Володимиром Литвином до Республіки Болгарія. Його програма була надзвичайно насичена. Менш ніж два дні було розписано просто по хвилинах. Тем для обговорення в двох братерських слов’янських народів виявилося предосить. Відзначу лише основні питання, що їх порушували під час переговорів.

Оцінка має бути об’єктивною

Міжпарламентське співробітництво між Верховною Радою та Народними Зборами Болгарії можна назвати досить активним. Однак, як то кажуть, немає межі досконалості. Тому на зустрічі Володимира Литвина з Головою НЗ Огняном Герджиковим, як повідомив журналістам прес-секретар Голови ВР Ігор Сторожук, було заявлено про необхідність подальшої активізації роботи. На думку Володимира Литвина, обидві групи дружби мають спільно проаналізувати стан нашої договірно-правової бази й у разі потреби Верховна Рада може звернутися до уряду України з проханням прискорити реалізацію спільних проектів.

Не могла не пролунати на зустрічі й тема конституційної реформи. Треба сказати, що наші проблеми певною мірою знайомі болгарам, які торік теж вносили зміни до свого Основного Закону. Щоправда, стосувалися вони здебільшого судової гілки влади. І, обмінюючися з колегами досвідом та думками, Голова ВР зауважив, що нині перед Україною стоїть низка внутрішньополітичних завдань, пов’язаних з наближенням президентських виборів, які визначать напрям розвитку нашої держави на найближчі 10 років. «На тлі суспільної стабільності ми спостерігаємо відсутність стабільності серед українських політиків. Актуальною є проблема інтелектуалізації політикуму і влади», — наголосив Володимир Литвин. Він також звернув увагу на міжнародний резонанс, який спричинили події, що відбуваються в Україні. Зокрема, глава українського парламенту категорично заперечує наявність конституційної кризи в країні, як її визначають у Страсбурзі: «В Україні діє Конституція, і я сподіваюся, що ПАРЄ об’єктивно оцінюватиме те, що відбувається, щоб її позиція не сприймалася як підтримка тієї чи іншої політичної сили».

89 відсотків болгар — за вступ до ЄС

Болгарія є ймовірним кандидатом на вступ до Європейського союзу в 2007 році. І це попри те, що, за оцінками західних експертів, країні потрібно 63 роки, аби досягти такого рівня ВВП на душу населення, як у країнах ЄС. Нині, однак, під час вступу до Євросоюзу важливий не тільки економічний рівень, а й політична вага та стратегічні партнери. Болгарія претендує на роль лідера на Балканах. До того ж її нинішня зовнішня політика стовідсотково проамериканська. Тут ліві цілком солідарні з правими в тому, що Софії потрібна євроатлантична інтеграція, і навіть не дивляться в бік Росії чи СНД. На сьогодні 89 відсотків болгар — за вступ до ЄС, й уряд веде роботу з досягнення європейських стандартів та виконання узятих зобов’язань.

Голова НЗ Огнян Герджиков, обговорюючи з Володимиром Литвином тему євроінтеграції, заявив, що це важливий чинник, який поєднує дві країни. У свою чергу, В. Литвин зауважив: «Ми розраховуємо, що з розширенням ЄС слов’янський чинник звучатиме вагомо, що надзвичайно важливо в епоху світової глобалізації».

А на зустрічі з Прем’єр-міністром Болгарії Симеоном Саксобургготським Голова ВР подякував болгарській стороні за підтримку євроінтеграційних намірів України, яка «уважно стежить за успіхами Болгарії, досвід котрої може стати у пригоді Києву». Симеон Саксобургготський — спадкоємець болгарських царів, якого тут попросту звуть Симеон Другий, підтвердив готовність приїхати з візитом до України наприкінці нинішньої весни.

Зворотного шляху немає

Якщо перспектива членства в ЄС — це питання завтрашнього дня, то, якщо говорити про НАТО, болгари вже однією ногою стоять за порогом відчинених дверей альянсу. У Софії члени нашої делегації зустрілися із представниками Комісії НЗ з питань зовнішньої політики, оборони та безпеки. Як повідомив «ГУ» голова Комітету ВР з питань національної безпеки та оборони Георгій Крючков, відбулася відверта, змістовна розмова. «У них усе підпорядковано курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію, і вони дуже серйозно просунулися вперед», — підкреслив Г. Крючков.

«ГУ» також поцікавився, чи обговорювалася тема Іраку. Річ у тім, що після трагічної загибелі там п’ятьох миротворців з Болгарії, болгарські контрактники стали масово відмовлятися від поїздки до Іраку і навіть постало питання про відкликання всього контингенту з цієї країни. Проте, як повідомив Г. Крючков, болгарські парламентарії налаштовані продовжити миротворчу місію. «Зворотного шляху немає», — заявили вони українським колегам.

Реальний зміст стратегічного партнерства — економічні відносини

Особливу увагу на переговорах у Софії було приділено нашому торговельно-економічному співробітництву, рівень якого поки що далекий від ідеалу. «Ми торік наростили обсяги експорту українських товарів на 19,4 відсотка, — заявив у інтерв’ю «ГУ» посол України в Болгарії В’ячеслав Похвальський. — І маємо майже 300 млн. позитивного сальдо України за загального обсягу близько 407 млн. доларів. Однак нам ще є над чим працювати в плані поліпшення».

Так, на зустрічі з прем’єром йшлося про перспективи співпраці, відзначалася необхідність поступового відходу від традиційної торгівлі й запровадження нових, сучасних форм. Болгарській стороні було запропоновано розглянути можливість нашої участі в реалізації великих інфраструктурних проектів. Порушувалося питання участі українських підприємств у будівництві нафтопроводу Бургас — Александропулос і Бургас — Вльора, розвитку газотранспортних мереж на території РБ та реалізації проектів у галузі енергетики.

А на переговорах із Президентом Болгарії Георгієм Пирвановим сторони висловили упевненість, що цьогорічне п’яте засідання Міжурядової україно-болгарської комісії з питань торговельно-економічного співробітництва у Варні дасть імпульс активізації співробітництва. Крім того, практично на всіх зустрічах порушувалися проблемні питання в наших відносинах.

Ложка дьогтю

Відповідаючи на запитання «ГУ» про проблеми, посол України В’ячеслав Похвальський зазначив, що насамперед це питання боргів, які тягнуться ще з часів нашого спільного соціалістичного минулого.

По-перше, це бажання болгар одержати від України компенсацію за свій внесок у недобудований Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат. «Поки що немає спільного бачення розв’язання цієї проблеми, — зауважив посол. — Однак болгарські колеги були задоволені повідомленням Голови Верховної Ради про те, що найближчим часом буде прийнято закон, який створить умови для залучення великого іноземного інвестора на цей об’єкт і його добудування з певним перепрофілюванням». Якщо такий інвестор знайдеться, то він відповідно візьме на себе зобов’язання компенсувати кредиторські борги. Як заявив В’ячеслав Похвальський, є вже експертна група Мінекономіки РБ, котра з прийняттям такого закону готова вирішувати це питання.

Ще одна проблема пов’язана з 25 млн. німецьких марок, що були депоновані у Зовнішекономбанку колишнього СРСР. Це питання пов’язано із правонаступництвом активів і пасивів колишнього СРСР. Крім того, Болгарія бажає продовжити систему оплати за так званими Ямбурзькими угодами. Україна вже розрахувалася газом за ті    об’єкти, що побудовані до розпаду СРСР. Питання подальшого застосування Ямбурзьких угод вивчається. «Ми повинні відстоювати власні національні інтереси», — наголосив посол.

Існують проблеми і пострадянські. Приміром, захист тих чи тих марок сигарет в Україні. Є невеликі борги між залізницями, авіакомпаніями. Усе це розв’язуватимуть під час засідання п’ятої міжурядової комісії у червні.

Відповідаємо взаємністю

Підбиваючи підсумки візиту української парламентської делегації до Софії, можна сказати, що Україна присутня на Балканах і її думку тут поважають. Наше стратегічне співробітництво з болгарами надійно грунтується на економічній і політичній складових. При цьому міжпарламентські зв’язки відіграють істотну роль. Болгарія підтримує нас. А ми відповідаємо їй взаємністю.

 

Софія — Київ.