У Судакському районі вже місяць триває організоване активістами Меджлісу самозахоплення землі на території заповідного мису Меганом. Зазначимо, інцидент стався одразу після припинення підрозділом «Беркуту» неподалік — у селі Веселому — масових бійок, спровокованих раніше засудженим репатріантом (була загроза, що вони можуть спричинити етнічний конфлікт).
Та якщо на сході 600 громадян Веселого, в якому взяли участь заступник голови Верховної Ради Криму Василь Кісельов та міський голова Судака Леонід Шремф, усі висловилися за компромісне розв’язання непорозумінь, створення в «селищі бійок» інтернаціонального громадського формування сприяння міліції в охороні порядку, то на території заповідного мису Меганом протистояння триває і досі.
Цього разу самозахопники облюбували чималий шмат прибережної зони у півсотні метрів від кращих пляжів регіону, поставили два вагончики і встановили цілодобове чергування. За інформацією місцевої влади, вже складено список претендентів на захоплену землю з понад 360 осіб, які вимагають таку само кількість ділянок. Як і раніше, в нинішній акції беруть участь переважно кримські татари — жителі степових районів півострова.
Усі заяви надходять у Сонячнодолинську райраду, хоча вона землею природно-кліматичного заповідника Меганом не розпоряджається. Тим часом вмотивовану цією обставиною відмову місцевої влади задовольнити претензії замозахопників землі вони трактують як ігнорування владними органами проблем репатріантів.
Обурені діями самопроголошених землекористувачів мешканці Сонячної долини і Богатівки написали листа, адресованого керівникам основних гілок влади країни і півострова, з проханням якнайшвидше відновити порядок і забезпечити рівність усіх перед законом. «Інакше ми будемо вимушені організувати протистояння», — зазначено в документі більш як трьома сотнями підписів.
Характерно, що черговий земельний інцидент розгорається якраз під час перевірки стану охорони і використання земель в автономії членами комісії, очолюваної секретарем Ради національної безпеки і оборони України Володимиром Радченком. Справді, як відзначив під час наради з членами комісії в уряді півострова Прем’єр-міністр Криму Сергій Куніцин, земля Південнобережжя стала одним з найдорожчих товарів, її комерціалізація і відставання законодавства від цих процесів є головними причинами зловживань у сфері землекористування. Тож повернути цей процес у законодавче русло має комплекс заходів, серед яких — встановлення чітких кордонів населених пунктів і розмежування рекреаційних і заповідних територій. Для його завершення, за даними уряду автономії, потрібно майже 33 млн. гривень на інвентаризацію земель і майже 6 млн. гривень на встановлення кордонів природно-заповідного фонду і рекреаційного комплексу. Серйозною проблемою залишається й неврегульованість стосунків між радами різного рівня, що є підставою для зловживань, зокрема у сфері земельних відносин.
До того ж масове жадання за всяку ціну «отаборитися» на Південнобережжі виявило ще одну тенденцію: запустіння земель степових регіонів Криму. Тут після конфліктів і пристрастей стосовно переділу земель і майна мова йде вже не про виділення, а відмову від землі. Лише за минулий рік комісія з наділення земельними ділянками розглянула понад 10 тисяч таких заяв.
Так само масово люди подають прохання про перехід разом з паєм з одного господарства в інше, де справи (а відповідно й розрахунки за оренду земельних паїв) ліпші. Наступного року земля сільгосппризначення офіційно стає товаром. А в Криму лише 26,7 відсотка селян отримали документи, що посвідчують право власності на неї. Схоже, головні земельні пристрасті ще попереду.
