«Гунсі Фацай!» — найчастіші слова, які можна почути цими днями на вулицях Пекіна і всюди в Китаї. Вони означають побажання удачі та процвітання. Так жителі Піднебесної за традицією вітають одне одного зі Святом весни — Чунчзе, або Нового року за Місячним календарем.
У цьому сезоні Свято весни прийшло дуже рано — 22 січня. Звичайно китайський Новий рік настає під час першого молодого місяця у період між 20 січня і 20 лютого за григоріанським календарем. Це для китайців найбільше свято, що єднає всіх членів родини, збирає за одним столом й тих, хто решту часу навчається чи працює далеко від рідної домівки. При тому, що офіційні вихідні тривають лише три дні (а з урахуванням всіх «доданих» днів — тиждень), цілих 40 днів до- і післясвяткового періоду стають справжнім випробуванням для транспортників: мільйони китайців вирушають хто до рідної оселі, а хто, якщо дозволяють статки, й помандрувати неосяжними просторами батьківщини (про бажання саме так провести цього року свята заявили 63 відсотки опитаного міського населення).
Новий рік за Місячним календарем не випадково відзначають на Сході як Свято весни. У давньому Китаї, який був аграрною країною, початок року асоціювався з пробудженням природи, початком вегетаційного періоду. Тому якщо хазяї і приносять до будинку якусь рослину, хоча це й не прийнято, то обирають пагони бамбука або гілочки плодових дерев, а не вічнозелену морозостійку ялинку. А традиційними новорічними прикрасами тут є парні каліграфічні написи з побажаннями усіляких гараздів чи зображення духів-охоронців та божества багатства, які наклеюють на дверні рами. На двері також клеять, найчастіше в перевернутому догори ногами вигляді, китайський ієрогліф «фу», що означає «щастя». Чому догори ногами? У китайській мові, де повно омонімів і асоціацій, слова «щастя перевернулося» звучать так само, як і «щастя прийшло». А ще перед входом до будинку вішають два великі червоні ліхтарі, вікна ж прикрашають вирізаними з найтоншого паперу візерунками.
Але ось усе готово, уся родина зібралася за святковим столом. Новорічна вечеря вирізняється не лише великою кількістю та розмаїттям страв, а й численними традиціями. Наприклад, новорічна вечеря, якщо не враховувати традиційних для різних регіонів Китаю страв, не обходиться без страв із курячого м’яса, риби та «доуфу» — соєвого сиру, що останнім часом популярний також в Україні. І не тільки тому, що ці продукти полюбляють китайці, а й тому, що в китайській мові їх назви співзвучні зі словами, які означають «щастя» і «статок».
Після щедрої закуски і помірної випивки родина влаштовується перед телевізором і дивиться новорічний грандіозний гала-концерт, який щорічно транслює Китайське центральне ТБ. Обов’язковим «пунктом програми» залишається й традиція стріляння хлопавками, щоб залякати злих духів. Попри найсуворішу заборону і чималі штрафи гуркіт петард почав розривати повітря в Пекіні вже за кілька днів до початку свят. Утім, законослухняним громадянам теж є чим себе розважити: у крамницях можна придбати аудіокасету із записом тріску хлопавок і прикрасити будинок в’язкою петард.
Із настанням новорічного ранку розпочинається не менш приємна процедура вручення подарунків. Тут усе залежить від стану гаманця та фантазії. Проведене напередодні нинішніх свят опитування засвідчило, що міська родина витрачає на новорічні приготування і подарунки в середньому від 1500 до 3000 юанів ($183—366). У селі все набагато скромніше. Молоді вітають літніх зі святом і зичать їм довголіття. Дітям прийнято дарувати червоні конверти з кишеньковими грошима. Наступних п’ять днів усі ходять одне до одного в гості, вручають подарунки і їдять: на півночі — пельмені-«цзяоцзи» (на думку китайців, формою вони нагадують традиційні зливки із золота та срібла й символізують побажання багатства, до того ж ще й співзвучні зі словами «проводи старого і зустріч нового»), на півдні — «няньгао» (приготовані з клейкого рису скибочки, що символізують поліпшення з кожним роком життя).
Китайське прислів’я говорить: «Чекай, поки не настане Рік Мавпи», що означає «бозна-коли». Мавпа йде аж дев’ятою у списку 12 знаків китайського гороскопа, що, однак, анітрошки не зменшує любові до неї. Цю тварину вважають у Піднебесній уособленням розуму, моторності, жвавості, утім, не завжди керованої. Цей примат на ім’я Сунь Юкун, Король мавп, є одним із головних героїв знаменитої повісті «Подорож за Захід», численних музичних постановок і мультиків. До слова, китайський олімпійський комітет серйозно думає про те, щоб зробити Сунь Юкуна емблемою Олімпійських ігор-2008, які відбудуться у КНР.
Мавпа — один із найулюбленіших знаків ще й тому (знов-таки асоціативність китайської мови), що «хоу» звучить так само, як і «високопосадовець». Який батько не захоче бачити своєї дитини на такій посаді, та ще й коли вона має дуже завидні якості? Сучасні китайці, незважаючи на всю «продвинутість», дуже уважно ставляться до таких «марновірств», тому пологові будинки країни вже готуються потихеньку до справжнього буму народження в новому році (який, до речі, є 4702-м за китайським традиційним календарем) маленьких «мавп». А поки що в магазинах — нарозхват іграшкові мавпи усіх можливих розмірів і кольорів, зроблені з різного матеріалу й у найнеймовірніших позах. Колекціонери не пропускають нагоди і купують спеціальну серію марок, присвячених Року Мавпи, а заможніші можуть потішити себе й спеціально випущеними золотими монетами із зображенням символу року, що настав.
На завершення наведу цікавий факт: у давніх тибетських легендах і повір’ях йдеться про походження людини від мавпи ще в 800 році до н. е. Тобто там це знали ще за тисячу років до народження Чарльза Дарвіна...
Ольга ТАНАСІЙЧУК, пекінський кореспондент Укрінформу (спеціально для «ГУ»).