«Шановний Олександре Григоровичу! Усе своє трудове життя ми з чоловіком працювали у Білорусії. Тепер живемо в Херсоні, будуємо хату, але грошей не вистачає. Просимо Вас, як Президента держави, надати допомогу у 10 тисяч доларів, аби ми могли завершити будівництво».
Такого листа написала херсонка Надія Н. Олександру Лукашенку. Листа білоруський Президент переслав українському, той направив його в область, з облдержадміністрації звернення переправили в міськраду, а там — «розписали до виконання» у район.
— Лист прийшов туди, «де кінчається асфальт», —показує пухкеньку теку керуюча справами Суворовської райради Ольга Хромова. — Коли виїхали за вказаною адресою, побачили обнесене височенним парканом обійстя — з триповерховою «хатинкою». Хвіртку відчинив юнак вочевидь не бідарського вигляду. Ледве стримуючи собак, провів до заявниці. «Ой леле, — сплеснула руками жінка, — стількох людей потурбувала! Діти ж насіли на мене: пиши та й пиши, може, й дасть Лукашенко грошей. Вибачте!»
Звичайно, цей випадок — з розряду неординарних, майже курйозних. Але основна кількість звернень громадян до райради — і письмових, і на особистих прийомах — стосується переважно одного: люди просять надати матеріальну допомогу. На другому місці йдуть питання опіки та піклування: усиновлення, зміна прізвищ дітей, обмін і продаж приватного житла, де прописані неповнолітні. Далі — питання індивідуального будівництва. Переважно скаржаться пенсіонери. За приклад ставлять минулі часи і вимагають, «щоб усе було як раніше».
Досить часто райраді доводиться виступати миротворцем між сусідами. Найпоширеніші скарги: «заліз на мій город», «посадив дерево, щоб затіняло мій двір», «збудував сарай, заступивши межу», «смердять сусідські свині, притягніть до відповідальності!».
—  Найбільшою проблемою у роботі зі зверненнями, — каже Ольга Хромова, — є співпраця з правоохоронними органами. Не хоче міліція брати участь у примиренні агресивних сусідів, знесенні незаконних будівель. Хоча кожного разу письмово звертаємося до райвідділу, щоб забезпечив громадський порядок. Та далеко не завжди нашу заяву беруть до уваги. До речі, щодо знесень незаконних будівель. Якщо немає заяв від сусідів, «самовільного» гаража чи сараю ніхто не чіпатиме. Коли ж надходять скарги, доводиться зносити. Тут теж проблема. Руйнування свого «кревного» майна господар має оплатити з власної кишені. А чи він дурний те робити? Треба братися ЖЕКові. А у цієї установи — теж грошей катма.
Проте спостерігається тенденція до зменшення числа заяв і скарг громадян. Голова Суворовської районної ради Іван Лопушинський каже, що це передусім — результат значної роз’яснювальної роботи серед населення. Найпершу роль тут відіграють квартальні й будинкові комітети, а також особисті прийоми громадян депутатами райради. З метою інформування населення розпорядженням голови райради створено 25 інформаційно-просвітницьких центрів. Вони працюють безпосередньо з людьми.
Про ефективність такої діяльності свідчать такі цифри. Серед звернень, розглянутих за 11 місяців минулого року, незадоволеними залишилися лише п’ять відсотків. 85% — вирішено позитивно, у 10 відсотках випадків дано роз’яснення: порушені в них питання не в компетенції райради.
На жаль, заяв з подякою нема. У райраді пригадують лише один випадок: людина виїхала в іншу область і дякувала за допомогу в оформленні пенсії. Владі люди здебільшого не довіряють.
Херсон.