Парламентська асамблея Ради Європи вирішила таки обговорити в порядку термінових дебатів питання «Політична криза в Україні».
Саме політична, а не конституційна: первісну назву запропонувала поміняти сама доповідач Моніторингового комітету ПАРЄ Анне Северинсен.
Рішенню Асамблеї передувала бурхлива дискусія, зініційована двома членами української делегації. Спочатку Анатолій Раханський (фракція ППУ — «Трудова Україна») заявив, що Асамблея взагалі не може голосувати про внесення або ж невнесення питання до порядку денного: мовляв, на стадії ухвалення відповідного рішення Моніторинговим комітетом відбулися порушення процедури. Депутат докладно аргументував свою позицію. Після цього так само докладно аргументувало свою позицію керівництво комітету, і ПАРЄ проголосувала проти пропозиції Анатолія Раханського. Коли перейшли до суті, проти внесення питання до порядку денного висловився уже лідер українських комуністів Петро Симоненко. Він заявив: «Процедура внесення змін до Конституції була розпочата 1999 року, і запропоноване формулювання питання не відповідає ситуації в Україні. Адже діє Конституція, її ніхто не скасовував. У нас немає надзвичайного стану. Всі поправки до Конституції вносилися згідно з регламентом. У нас є парламентська криза, спричинена діями правих екстремістів. Мегафонами й належностями футбольних фанатів вони практично не дали можливості обговорити питання. Шановні колеги, врахуйте: цього року в Україні вибори Президента. І праві екстремісти за підтримки олігархів не хочуть скорочення повноважень Президента, а хочуть посилення олігархів. Тому участь в обговоренні й голосуванні — це підтримка правих екстремістських сил в Україні через блокування ухвалення демократичних парламентських змін в Конституції! Прошу не вносити це питання до порядку денного». «Я не думаю, що хтось, хто чув цю промову, може сказати: в Україні немає кризи, — заявив на це угорець Матіяш Єрші. — Вона є, і я закликаю моїх українських друзів не уникати дискусії. Бо це вказує на те, що дехто просто не має аргументів на свою користь. Найкраще буде все обговорити і подумати над тим, чим ми можемо допомогти Україні в подоланні кризи, існування якої ми тільки що дуже чітко побачили».
Глава української делегації Борис Олійник (якого, до речі, знову було обрано віце-президентом ПАРЄ) після цих міні-дебатів зауважив «ГУ»: «Справді, підстави для розгляду питання на ПАРЄ ми даємо. Але я не думаю, що ці підстави вимагали термінових дебатів на цій сесії. Адже ще навіть не розпочалася офіційно кампанія виборів Президента. Думаю, Асамблеї слід було б зберегти свій запал надалі. Але, зрештою, все нормально, нічого страшного не сталося. Подискутуємо».
Коментуючи на прохання «ГУ» рішення ПАРЄ, Генеральний секретар Ради Європи Вальтер Швіммер зазначив: «У Раді Європи цікавляться розвитком подій в Україні. Ми готові надати поради й рекомендації: як конституційна реформа може бути здійснена у відповідності до стандартів РЄ. На мою думку, Україна має розглядати це саме як шанс отримати корисні поради та експертні оцінки, а не як критику».
Страсбург.
