Погоджені спільні зусилля, а не конкуренція на просторах Європейського союзу — таким бачать Київ і Софія загальний формат відносин двох слов’янських держав.
Про це не раз заявляли на переговорах під час візиту української парламентської делегації на чолі з Головою Верховної Ради України Володимиром Литвином до Болгарії. У бесідах із Прем’єр-міністром Болгарії, главою болгарського парламенту і Президентом Республіки Болгарія підкреслювалося, що об’єднати зусилля наших народів покликані історична пам’ять, патріотизм, виклики сьогодення, а головне — євро-атлантичні устремління болгар і українців у майбутнє.
Звісно, основними під час візиту були зустрічі українських депутатів зі своїми болгарськими колегами, з керівництвом країни. Однак зовнішня політика робиться не тільки в офіційних кабінетах. Парламенти та уряди можуть підписувати документи про дружбу і співробітництво, але добрі наміри залишаться тільки на папері, якщо їх реально не підтримають представники різних верств суспільства дружньої країни, а також українська діаспора — свої серед чужих, а часом, на жаль, чужі серед своїх.
У Софії українська делегація знайшла час, щоб приділити увагу представникам болгарської науки. Треба сказати, що саме такі зустрічі багато в чому формують той самий позитивний імідж держави, про який стільки говорять і пишуть.
Як повідомив журналістам прес-секретар Голови ВР Ігор Сторожук, під час бесіди в Академії наук Болгарії Володимир Литвин не тільки відзначив загальні аспекти співробітництва в науковій сфері, а й обговорив можливість проведення спільної українсько-болгарської наукової гуманітарної конференції. На ній, на думку глави українського парламенту, академіки двох країн зможуть з наукової точки зору обговорити стратегію розвитку двох країн, дати практикам свої рекомендації.
У стінах Академії наук Болгарії сторони також обмінялися інформацією про поточну діяльність академій. При цьому відзначалася роль Верховної Ради України в збереженні наукового потенціалу і розвитку української науки, зміцненні соціального захисту науковців. Обговорювалися можливість кооперації в наукоємних галузях, у сфері фундаментальних наук, створення спільних проектів. «Наші зусилля по розвитку науки — життєво важливі для створення здорового майбутнього», — підкреслив Володимир Литвин. У цьому контексті відзначалася важливість підтримки молодих, талановитих учених. Українська делегація також ознайомила болгарських академіків з досвідом діяльності технопарків в Україні, законодавчого забезпечення їх діяльності, підтримки парламентом реалізації інноваційної політики.
Одразу після зустрічі в Академії наук відбулася інша дуже значна подія, що привернула увагу багатьох жителів Софії, — виставка архівних матеріалів і фотодокументів «Голодомор в Україні 1932-33 роки», організована посольством України в Болгарії і нашою діаспорою в цій країні, а також українцями США і Канади. «Представлене тут, — це тільки невелика часточка, що, проте, показує жахливі масштаби штучного знищення українського народу, яке ми пережили», — зазначив Володимир Литвин на відкритті виставки. Принаймні вісім мільйонів осіб стали жертвами цієї трагедії.
Глава ВР розповів присутнім, що напередодні слухань по голодомору в парламенті до його рук потрапив щоденник жінки, котра щодня описувала ті страшні події, зникнення дітей, а потім жах від усвідомлення того, що їхнє зникнення пов’язане з канібалізмом... «Я хочу сказати сучасним молодим людям: «Іди і дивись». Гадаю, ця експозиція представлена не для того, щоб викликати співчуття українцям. Це могутнє і промовисте попередження про небезпеку, яку приховують у собі тоталітарні режими, що жертвують своїм народом задля світових ідей», — сказав Володимир Литвин. Дивитися і робити висновки, щоб не допустити подібного ніколи, — ось мета виставки, яку з розумінням і інтересом сприйняли болгари та українці, котрі проживають тут.
Ще до зустрічі з діаспорою, відповідаючи на запитання «ГУ», чи обговорювалися її проблеми з керівництвом Болгарії, Володимир Литвин зазначив, що така розмова була і сторони дійшли висновку про необхідність їх вирішення на якісно новому рівні. «Це був особливий акцент, бо ставлення до діаспори означає рівень взаємних відносин, а він у нас надзвичайно високий», — підкреслив глава ВР.
Хотілося б сказати кілька слів про українську діаспору в Болгарії, представники якої зізналися в інтерв’ю «ГУ», що пов’язують з візитом глави українського парламенту певні надії розв’язати низку наболілих проблем. Місцеві українці вважають, що свою історію в Болгарії вони ведуть від родини Драгоманових. Потім, на початку XX століття, сюди почали прибувати українці, які тікали від більшовицького терору. Саме вони заклали фундамент організованого життя діаспори і пропагували ідеї суверенної України. Наступна хвиля української еміграції випала на середину 70-х. Її представники, а вірніше представниці — ті, хто вийшли заміж за болгарина і приїхали жити на батьківщину чоловіка. У цілому українська діаспора в Болгарії становить майже три тисячі осіб.
«Ми хотіли б з вашою допомогою розв’язати деякі проблеми, на які ми натрапляємо щодня» —йдеться у зверненні українсько-болгарської фундації «Мати Україна» до Голови ВР Володимира Литвина. Зокрема, українці Болгарії просять допомогти відкрити на державній основі в рамках національної програми «Закордонне українство» український культурно-інформаційний центр. У Болгарії такі центри мають Росія, Чехія, Польща, Франція, Німеччина, США. Річ у тім, що діаспора в таких країнах, як Болгарія, де немає фінансової допомоги уряду національним меншинам, не має змоги розвивати свої національні традиції. У зв’язку з цим виникає друге прохання: під час обговорення бюджету України на наступні роки стежити за тим, щоб національна програма «Закордонне українство» знайшла там своє відображення. Третє — це заклик до Верховної Ради прийняти закон про пенсійне забезпечення осіб, які працювали в Україні і нині проживають за кордоном.
У зверненні міститься перелік ще низки проблем, на які на зустрічі з діаспорою Володимир Литвин обіцяв звернути свою увагу. На ній глава українського парламенту дав оцінку політичним подіям, що відбуваються нині у Верховній Раді у зв’язку з обговоренням політичної реформи. Він, зокрема, зазначив, що більшості й опозиції потрібно відкинути меркантильні міркування, шукати компромісу у вирішенні тих питань політреформи, навколо яких точаться гарячі суперечки.
Софія.
