Зовнішньополітичне співробітництво України і Болгарії має бути скоординоване так, щоб наші країни могли спільно діяти на міжнародній арені. Зокрема, у складі об’єднаної Європи. Про це заявив журналістам Голова Верховної Ради Володимир Литвин, що перебуває на чолі української парламентської делегації в Софії. Учора відбулися зустрічі українських депутатів з Головою Народних Зборів Болгарії Огняном Герджиковим, Президентом РБ Георгієм Пирвановим, а також зустрічі з керівниками групи дружби і парламентських комітетів з питань зовнішньої політики, оборони і безпеки.
В України і Болгарії чимало спільного. Саме тому наші країни декларують особливе партнерство, фундаментом якого є спільна мета — євроатлантична інтеграція. Крім того, Україна прагне зміцнювати свої позиції на Балканах і сподівається в цьому на допомогу Болгарії, що нині претендує на роль лідера в цьому регіоні. Варто пам’ятати й історичні традиції дружби і співробітництва, слов’янської єдності, що також допомагає нам будувати відносини на нинішньому етапі.
Що стосується співробітництва наших парламентів, то воно, на думку українських депутатів, має доволі постійний і системний характер. Можна навіть сказати, що з Народними Зборами налагоджено досить регулярний взаємозв’язок. До того ж неабияку активність виявила саме болгарська сторона. Так, уже в квітні 1991 року Київ відвідала делегація болгарського парламенту. Затим болгарські депутати приїжджали на переговори до Києва у листопаді 1995 і 1996 років, жовтні 1997 року. А в червні минулого року в Києві було підписано протокол про співробітництво між ВР і Народними Зборами. Після нинішньої зустрічі глав парламентів у Софії Володимир Литвин відзначив, що під час переговорів сторони «кинули панорамний погляд на наші двосторонні відносини», обговоривши цілий спектр проблем. На думку Володимира Литвина, «нам і далі треба задіяти той документ, що його було підписано».
Особливий інтерес для українських законодавців має болгарський досвід законодавчо-нормативної гармонізації ринкових економічних реформ з урахуванням їхніх соціальних наслідків. На початку 90-х років ця країна була політично нестабільна, а уряди тут мінялися дуже часто. Нині Болгарія зуміла перейти від політичних потрясінь до суспільної згоди, де політики намагаються грати за прийнятими в Європі цивілізованими правилами. «Приклад того, як Болгарія забезпечила політичну стабільність і економічний розвиток, для нас вельми важливий», — підкреслив Володимир Литвин, додавши, що в рік президентських виборів в Україні нам потрібно враховувати уроки інших країн, зокрема Болгарії, де є не абстрактне взаєморозуміння між політичними партіями, а розуміння на основі загальної погодженої, компромісної програми розвитку. У свою чергу, Голова Народних Зборів Болгарії Огнян Герджиков заявив журналістам, що завдання парламентаріїв полягає не лише в тім, щоб констатувати відмінний стан україно-болгарських відносин, а й обговорити проблемні питання. Зокрема, глава болгарського парламенту зазначив, що одним з них є торгово-економічні відносини України і Болгарії. «Ми дійшли висновку, що товарообіг між нашими країнами може бути подвоєно чи навіть потроєно», — підкреслив Огнян Герджиков, додавши, що вступ України до СОТ дасть змогу поліпшити рівень і структуру нашої торгівлі.
Так чи інакше, Україна перебуває в десятці торгових партнерів Болгарії. У свою чергу, Болгарія входить у десятку пріоритетних торгових партнерів України, і торік наш товарообіг збільшився на 10 відсотків. Характерною рисою нашої торгівлі є зміна структури українського експорту в Болгарію: зменшується частка неблагородних металів, виробів з них і мінеральних продуктів на користь високотехнологічних товарів.
Крім того, глава Народних Зборів обговорив з українським колегою ще два проблемні питання. Одне з них стосується тристороннього договору між Україною, Росією і Болгарією про перевезення ядерного палива. Володимир Литвин, за словами болгарського спікера, пообіцяв вирішити це питання. Друга проблема — бажання болгарської сторони одержати компенсацію за виконані будівельно-монтажні роботи на об’єктах Криворізького гірничо-збагачувального комбінату. Річ у тім, що на основі багатосторонньої угоди, підписаної в Берліні країнами СЕВ 1983 року, Болгарія взяла на себе частину робіт на цьому будівництві. У 1992 році роботи було зупинено. Затим надійшла ціла низка пропозицій з українського боку про розв’язання проблем компенсацій, які не задовольняли болгарську сторону. А подальша участь Болгарії в будівництві комбінатів була невигідна і недоцільна для України.
З приводу цих питань Голова ВР заявив, що їх, безперечно, можна вирішити, однак вони виходять за межі двосторонніх відносин.
Учора відбулася і зустріч Володимира Литвина з Президентом Болгарії, котрий заявив, що цей візит є важливою частиною діалогу між двома країнами. Він також підкреслив нагальну потребу перегляду нашої договірно-правової бази, щоб вона відповідала європрагненням наших держав.
Після бесіди з Президентом Болгарії Володимир Литвин повідомив журналістам, що йшлося про історичну пам’ять народів, про спільні участь і мету українських і болгарських миротворців у гарячих точках, зокрема в Іраку. «Ми зробили наголос на розвитку особливих відносин між нашими країнами для того, щоб єдиним фронтом виступати на міжнародній арені», — заявив Володимир Литвин.
Учора українська делегація зустрілася і з керівництвом Національної академії наук Болгарії, Міністерством культури. Відбулася також зустріч з представниками української діаспори.
Софія.
