Один не бідний пан, очевидно, на зарплату, спромігся придбати скромне помешкання — горішній поверх у центрі міста, котрий намірився докорінно реконструювати під свої зрослі потреби. Що й казати: вартість інвестиційного договору — 52 тисячі гривень. З них лише 25 тисяч гривень виділено на будівельні роботи: а це реконструкція квартири і горища під житло, прибудова величезного балкона, спорудження пристойної комірки за рахунок сходової площадки загального користування. І все за мізерні 25 тисяч, тоді як ця сума становить вартість лише завезеної цегли.
Будівельники накинулись на державної ваги об’єкт і таки зрушили справу з місця. А заодно і сам об’єкт: будинок розколовся по діагоналі, тріснули навіть капітальні стіни. Десяток квартир отримали своє. Та найбільше постраждав, звісно, поверх під горе-інвестором. Квартира там стала абсолютно непридатною для проживання.
Після колективних скарг схаменулася й місцева влада і констатувала, що, мовляв, роботи по реконструкції горища будинку 14/26 по вул. О. Гончара над квартирою № 61 виконано з відхиленням від проекту, відсутні дозвільні документи на влаштування балкона. Відсутні інженерно-геологічні вишукування, обстеження фундаментів. За ходом робіт не забезпечено здійснення технічного нагляду. І запропонувала подати перелічені матеріали. У разі їх відсутності виконані роботи вважатимуться самовільними і винуватця буде притягнуто до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Утім, з’ясувалося, що це не так просто.
За словами нашого Президента і нового Генерального прокурора, ми живемо в правовій державі. Тож лишається тільки сподіватися, що це запевнення високих посадовців — не є пустими словесами.
Та логічну крапку в цій затяжній скандальній історії все-таки слід поставити. Хто візьме на себе непосильний моральний тягар — дати урок честі і справедливості?
Отже, хто перший?!!
