Батько був налаштований войовничо:
— Мій син — вундеркінд. Йому тільки п’ять років, а він уже читає енциклопедію. Зараховуйте до першого класу.
На педраді перед хлопчиком розгорнули першу-ліпшу дитячу книжечку. Він почав швидко читати, але переказати не зміг. Дитина суто механічно розпізнавала букви, складала їх у слова і робила це дуже вправно. Проте мало що розуміла.
Вельми поширений міф: майбутній першокласник повинен уміти хоча б трошки читати і писати, мовляв, щоб легше адаптуватися до навчання. Насправді, зовсім не ці вміння визначатимуть успіх вашої дитини у школі.
Людмила ДРАЧЕВСЬКА, вчителька початкових класів:
— Батьки намагаються вчити своїх чад самотужки і часто-густо роблять це неправильно. А відтак доводиться докладати чимало зусиль, виправляючи помилки, по суті — перевчати дітей заново. Практика свідчить: діти, які не читали до школи, швидше оволодівають цим умінням.
Олена ФЕДЧИШИНА, вихователька дитсадка:
— До нас часто звертаються батьки з проханням навчити дітей читати. Починаємо з найпростіших слів — тризвукових. Якщо пишемо, то тільки друковані літери. Але основна наша увага спрямована на формування у дітей логічного мислення, розвитку пам’яті, уваги. Вчимо вправно володіти олівцем, ножицями, користуватися клеєм, пластиліном — це розвиває дрібну моторику рук, а отже, допоможе дитині добре писати.
Людмила РУДА, методист:
— Є діти, які читають у два з половиною роки. Але навіщо відбирати дитинство? Найважливіше — навчити висловлювати власну думку. А пізнаючи навколишній світ, викликати бажання вчитися. У школі успіх вашої дитини також залежатиме від уміння слухати і чути, дивитися і бачити, доводити почате до кінця.
Дуже важливо з самого початку приохотити, а не приневолити дошкільнят. Зрештою, всі навчаться читати і писати, але одні вчитимуться залюбки, а інші — з примусу.
