Головна мета змін до Конституції —не дати можливості узурпувати владу

— Не варто драматизувати ситуацію. Не «більшовики» винні в тому, що порозуміння не відбулося. Ми постійно пропонували компроміс щодо стратегічного вибору розвитку української державності через зміну системи влади. Але ідея не була підтримана меншістю, яка іменує себе опозицією, хоча насправді такою не є.

Характеризуючи четверту сесію Верховної Ради, можна говорити не про перемогу чи поразку, а про еволюцію українського парламентаризму за умов молодої демократії. Ми зрозуміли: щоб будувати владу на засадах внутрішнього компромісу, а не війни, потрібно змінювати систему влади. І за надзвичайно складних умов таки було проголосовано в першому читанні, тобто попередньо схвалено законопроект про внесення змін до Конституції України.

Попри те, що з 40 пленарних днів десять було зірвано опозицією, парламент прийняв близько 100 законів. Позитивом цієї сесії також стало прийняття задовго до нового року Держбюджету-2004, що дало змогу уряду підготувати цілу низку нормативних актів і вже розпочати підготовку бюджету 2005 року. Для парламентської більшості минулий рік був визначальний і тим, що піднято на вищий ступінь відносини з урядом — наприкінці року підписано політичну угоду між більшістю та Кабінетом Міністрів. Саме парламентська більшість відігравала ключову стратегічну роль стабільності в українській державі. А серед негативів — на жаль, поглиблення розколу між демократичними силами в парламенті. Цей конфлікт засвідчує непростий перехід від однієї політичної епохи в Україні до іншої.

— Упродовж останнього тижня четвертої сесії депутати працювали по 6—10 годин у кабінеті Голови Верховної Ради на погоджувальних радах, намагаючись знайти компроміс. У понеділок, 11 січня, було запропоновано обговорити в сесійній залі й проголосувати два інші законопроекти про зміни до Конституції (№4180 і №3207-1), один із яких — від опозиції, а питання про спосіб обрання Президента вирішити на всеукраїнському референдумі. Тоді більшість була готова навіть на це. Іншою постановою пропонували прийняти в першому читанні законопроект Ю. Ключковського—М. Рудьковського про вибори народних депутатів України на пропорційній основі. Це був великий ризик для парламентської більшості, в якій 175 народних депутатів-мажоритарників. Але опозиція не підтримала і такого компромісу. Його, мабуть, найбільше хотів лідер соціалістів Олександр Мороз, активний мотиватор процесу внесення змін до Конституції. Але він щоразу боровся між двох берегів — доцільністю зміни системи влади та домовленостями з опозиційною «трійкою», від яких він тепер, на жаль, цілком залежний.

Соціалісти заявили, що готові підтримати законопроект №4105, але за умови вилучення обрання Президента парламентом. І ми підтримали цю логіку, запропонувавши спільно з Президентом сісти за стіл переговорів. Але Віктор Ющенко наполягав на переголосуванні законопроекту №4105, на що, звичайно, більшість не погодилися. Ми готові до компромісу, але за однієї умови: що цей компроміс відбудеться на базі законопроекту №4105, який проголосовано легітимно, відповідно до Конституції, особисто кожним народним депутатом.

— Компроміс тут можливий. Особисто я готовий вилучити цю норму. Але це має бути колективне рішення всіх, хто брав участь у розробці законопроекту. Змінити модель законопроекту може лише «круглий стіл» за участю Президента. Але опозиція має зробити чітку політичну заяву: якщо «круглий стіл» дасть позитивні результати, то опозиція зобов’язується голосувати в цілому за політичну реформу.

— Сьогодні для референдуму немає жодної потреби. Не потрібно збурювати українське суспільство. Конституцію приймали не на референдумі. І ті зміни, що Конституція не вимагає приймати шляхом референдуму, мають схвалювати в сесійній залі парламенту. Ми пропонували фракціям «Наша Україна» і БЮТ: проголосувати спільно 300 голосами за зміни до Конституції і направити їх на схвалення на всеукраїнському референдумі. Але вони заперечили. Друга обставина — ми вже мали референдум у 2000 році, але його результати не були сприйняті у Верховній Раді. Тому головне завдання сьогодні — домовитися у парламенті.

— Оскільки було проголосовано в першому читанні лише один законопроект (П. Симоненка—В. Медведчука), то на наступній сесії лише він може бути остаточно схвалений. Інші законопроекти про внесення змін до Конституції можуть розглядатися лише в першому читанні, а голосування в 300 голосів може відбутися лише через сесію.

— Я не можу зараз відповідати на це запитання від імені парламентської більшості загалом, але більша частина керівників фракцій і груп більшості заявили: ми виконали своє завдання, проголосували один законопроект конституційних змін, а тому не бачимо потреби в скликанні позачергового засідання парламенту. Я підтримую логіку Голови Верховної Ради, спрямовану на максимальну консолідацію українського парламенту. Але думаю, що опозиція, зірвавши десять пленарних засідань, зірве й одинадцяте, позачергове.

— Я мав розмову з Президентом про ситуацію в парламенті й перспективи компромісу з опозицією, а також проведення позачергової сесії ВР. Леонід Кучма детально володіє ситуацією в парламенті, підтримує логіку парламентської більшості, спрямованої на пошуки максимально ефективного компромісу, і готовий до діалогу щодо способу обрання Президента. Звичайно, без позиції Президента важко передбачити подальший розвиток подій, адже саме він підписуватиме зміни до Конституції. Глава держави, як основний політичний суб’єкт у державі, як гарант Конституції, може сприяти знайденню компромісу. І він зацікавлений у тому, щоб українська внутрішня справа — реформа влади — не стала предметом спекуляцій у зовнішньому світі.

— Який ваш прогноз на 3 лютого, коли має відкритися нова сесія парламенту?

— Або домовимося і працюватимемо, або знову десятки мільйонерів із «Нашої України» та БЮТ бігатимуть сесійною залою зі свистками, блокуючи роботу Верховної Ради. Але все одно проголосуємо за те, що потрібно сьогодні державі.

— Таку мету не знято з порядку денного. Хотів би також відзначити, що паралельно зі змінами до Конституції триває підготовка законопроектів про Кабінет Міністрів, Президента України, пропозиції щодо змін до Регламенту — зокрема, введення в парламенті спеціальної служби, яка охоронятиме роботу Президії ВР і боротиметься з порушниками порядку в сесійній залі, зміни до інших законів.

Україна має сьогодні унікальну можливість піти своїм шляхом. Ми не будуємо владу за принципом правонаступництва чи через вулиці та революції, як це відбувається у деяких наших сусідів. Ми будуємо владу через план, що дає можливість проаналізувати кожен крок розвитку української держави на багато років уперед. Ініціюючи зміни до Конституції, з новими системами стримувань усередині влади, ми будуємо новий тип влади — публічної, відкритої і прозорої — і будуємо новий тип демократії. І тоді не потрібно буде шукати «доброго царя» чи вірити в казки, що прийде нова політична команда, яка буде найчесніша і найморальніша. Це неможливо, бо з-за плаща президента завжди тягнутимуться маленькі тремтячі ручки його оточення, що керуватимуть кожним кроком і рухом лідера в потрібному напрямку. Головна мета змін до Конституції — не дати можливості нікому в державі узурпувати владу.