Сьогодні кримчани відзначають День Автономної Республіки Крим. 20 січня 1991 року на півострові було проведено всекримський референдум за підвищення статусу Кримської області до автономії. 12 лютого 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила відповідний закон, за яким обласна рада стала Верховною, а облвиконком — Радою міністрів. А 1 грудня 1991 року переважна більшість кримчан разом із севастопольцями висловили своє бажання бути (хоча і з автономним статусом) у складі незалежної України.
Півострів дедалі успішніше повертає собі імідж гостинної курортної території і, по суті, став літньою політичною столицею України. У нинішньому вітанні ВР та уряду АРК з нагоди відзначення кримської червоної дати в українських календарях, зокрема, сказано: «Основним завданням органів влади всіх рівнів є збереження політичної стабільності і реалізація повноважень автономії з метою забезпечення гідного життєвого рівня кримчан. Хай на кримській землі панують мир, громадянська і міжнаціональна злагода!».
Хоча досі є чимало тих, хто вважає, що Україні зарано пишатися стабільністю у Криму, тут часто лунають твердження про потребу перетворення автономії на звичайну область. Та сьогодні вже можна казати про власний історичний досвід розв’язання на півострові двох гострих проблем — геополітичної і міжнаціональних відносин.
Нині кримчанам надано можливість не на словах, а на ділі довести, наскільки реально збудувати демократичне суспільство і жити за законом. І справдити гасло, вписане у герб автономії: «Процвітання — в єдності».
Крим.
