Конституція стала заручницею жорсткої боротьби за владу

Оцінювати четверту сесію Верховної Ради України як провальну — було б необ’єктивно, — наголосив Володимир Литвин. Він відзначив, що під час четвертої сесії Верховна Рада ухвалила низку доленосних рішень, зокрема, ухвалила в цілому 102 закони, 64 — у другому читанні. Парламент завжди вчасно й оперативно реагував на події в Україні та світі. «На прикладі Верховної Ради ми спостерігаємо картину становлення демократії в Україні, з усіма рецидивами цього процесу», — сказав Голова ВР. Він наголосив, що Конституція «стала заручницею жорсткої політичної боротьби за владу».

Володимир Литвин зазначив, що під час численних консультацій з лідерами депутатських фракцій і груп узяв на себе роль ініціатора пошуку компромісного рішення щодо політреформи, оскільки всі керівники фракцій загалом висловлювалися за політичну реформу. Їх задовольняв зміст реформи, єдиним каменем спотикання став порядок обрання Президента України — всенародно чи у парламенті. За словами В. Литвина, його пропозиції — вилучити з проекту конституційних змін статтю 103 про порядок обрання глави держави чи визначити процедуру виборів Президента наступному парламенту в 2006 році — під час перемовин у його кабінеті підтримувалися більшістю лідерів фракцій, зокрема й опозиційними, однак потім лідери фракцій змінювали свою думку. З цього Володимир Литвин зробив такий висновок: інтерес до політичної реформи навіть у її ініціаторів пропав.

«Поле для маневру і пошуку компромісу значно звузилося, — зазначив Голова ВР. — Можливо, екстремальна ситуація дозволить знайти компромісне рішення. А я його бачу лише в тому, щоб чітко домовитися стосовно процедури розгляду законопроекту про внесення змін до Конституції у другому читанні. Очевидно, ми дійдемо до того, що вилучимо статтю 103 на етапі голосування за законопроект у цілому». На погляд Голови ВР, проект конституційних змін на наступній сесії необхідно буде голосувати один раз у триста голосів — у цілому, а не постатейно. Оскільки постатейне голосування може зруйнувати цілісність законопроекту. А тоді весь процес внесення змін до Основного Закону треба буде розпочати з нуля.

Володимир Литвин налаштований на те, щоб наступна п’ята сесія Верховної Ради почала працювати. «Парламент не може і надалі обслуговувати інтереси певних політичних груп, — наголосив Голова ВР. — Для цього буде знайдено механізми». В. Литвин запропонував запровадити у Верховній Раді так званих «парламентських приставів», тобто людей, які не допускатимуть блокування парламентської трибуни та Президії. Або ж, як у багатьох парламентах світу, визначити у сесійній залі межу між Президією та депутатами.

Володимир Литвин поінформував, що 14 січня мав телефонну розмову з Президентом України Леонідом Кучмою, котрий нині перебуває на лікуванні в Німеччині, і виклав своє бачення шляхів розблокування роботи Верховної Ради. За словами В. Литвина, Президент України підтримав пропозиції глави парламенту, наголосивши, що для нього головне — здійснення політичної реформи, урівноваження повноважень гілок влади, збалансування роботи Верховної Ради, Кабінету Міністрів і Президента через відповідний перерозподіл їх повноважень та взаємну відповідальність.

Відповідаючи на запитання журналістів, чи може Леонід Кучма втрутитися у ситуацію і вплинути на розблокування роботи Верховної Ради, Володимир Литвин сказав: «Позиція Президента відіграватиме важливу роль. Але я за те, щоб Верховна Рада розв’язувала свої проблеми самостійно». За словами В. Литвина, Президент Леонід Кучма вочевидь проведе консультації з лідерами депутатських фракцій і груп. На погляд Голови ВР, таку зустріч було б доцільно провести і в ширшому колі — з усіма народними депутатами. «Адже йдеться про надзвичайно важливий документ — Конституцію, а отже, стабільність та подальший розвиток України, її місце та роль у світі». Глава парламенту поінформував, що у неділю до Києва прибудуть спостерігачі з Парламентської Асамблеї Ради Європи. А невдовзі, на позачерговій сесії

ПАРЄ слухатиметься питання про конституційну кризу в Україні.

Компроміс або нічого

У другій половині лютого проект змін до

Конституції України

(№ 4105) має повернутися до Верховної Ради. Цей документ уже внесено до порядку денного наступної сесії. «Я стояв і стою на тому, що врешті-решт ми домовимося про процедуру та особливості розгляду законопроекту конституційних змін при його остаточному ухваленні, з урахуванням поглядів і опозиції, і більшості, — сказав Володимир Литвин. — Але якщо не буде компромісу, не буде і жодного рішення». Водночас В. Литвин відзначив, що у законопроекті, за який проголосували парламентська більшість та комуністи, значно посилюються повноваження Президента, особливо щодо його впливу на парламент та уряд.

Юліана ШЕВЧУК.