На знаменитих «Козацьких могилах», що в селі Пляшева на Рівненщині, полонить своєю красою та величчю історична пам’ятка, яку вже сто років називають козацькою Голгофою. Це надвірний іконостас відомого українського художника Івана Їжакевича, що зустрічає кожного, хто прямує до Свято-Георгіївського храму (на знімку).
Він унікальний своїми образами, наділений славою і водночас обділений долею, тому що нині опинився на межі зникнення. Дощі, морози, час і, як не прикро, людська байдужість роблять свою підступну справу: Голгофа з роками дедалі більше тьмяніє і тріскається. І якщо так триватиме й надалі, то невдовзі вона зітреться до невпізнанності.
Нині, споглядаючи на творіння Івана Їжакевича і порівнюючи його з варіантом тридцяти- й двадцятирічної давності, дивуєшся часовим перемінам. Голгофа, попри своє внутрішнє одухотворення, зовнішньо стала схожою на людину, якій стільки ж, як і їй, літ. Вона втратила яскраві кольори, а подекуди й обриси. Найвиразніше збереглося Христове розп’яття, але й на нього уже наступає цвіль та іржа.
— Вперше ми забили на сполох років п’ять тому, — каже директор Національного історико-меморіального заповідника «Поле Берестецької битви» Леонід Галабуз. — Тоді до комплексу «Козацькі могили» приїхала спеціальна комісія, яка склала дефектні акти. Було встановлено орієнтовну вартість реставрації — 2,8 млн. грн. Обговорювалося питання про те, щоб первісну Голгофу розмістити в новому музейному комплексі, проект якого почали розробляти, а на фасаді храму викласти іконостас мозаїкою. Але практичних кроків щодо порятунку зображення так і не було зроблено.
Ще одним каменем спотикання на шляху порятунку святині став, як не дивно, національний статус «Поля Берестецької битви». Після проведення досліджень та оприлюднення висновків подальші роботи заборонило Міністерство культури, посилаючись на те, що українське пам’яткоохоронне законодавство не дозволяє змінювати вигляд історичних архітектурних реліквій. Відтак за законодавчим трактуванням, якби «Козацькі могили» не були пам’яткою національного значення, ідея мала б право на реалізацію.
Загалом втілити в життя проект, за словами Леоніда Галабуза, можна лише двома шляхами — меценатським та державним. Хоча в ситуації, в якій нині опинилася Україна, такий проект офіційний Київ навряд чи назве пріоритетним.
Євген ЦИМБАЛЮК, краєзнавець.
Олександра ЮРКОВА.
Фото Євгена ЦИМБАЛЮКА.
