20 листопада 2003 року Верховна Рада України не ратифікувала багатосторонню угоду про співробітництво з реалізації проекту інтеграції нафтопроводів «Дружба» та «Адрія». Цей документ було підписано 16 грудня 2002 року в Загребі (Хорватія) урядами Білорусі, Російської Федерації, Словаччини, України, Угорщини та Хорватії.
Свого часу пропозицію про реалізацію цього проекту було ініційовано хорватською стороною, і з огляду на перспективи формування суцільного нафтотранспортного маршруту, який давав би можливість забезпечувати надходження значних обсягів російської нафти в район Адріатики в обхід Босфору, згадана ініціатива була підтримана російськими компаніями-експортерами нафти: ТНК та ЮКОС, нафтотранспортною компанією ВАТ «Транснефть», а також нафтотранспортними компаніями інших країн—учасниць угоди.
Вихід нафтових потоків у район Адріатики з використанням нафтопроводів «Дружба» та «Адрія» дає можливість російським нафтовидобувним компаніям забезпечити умови для експорту своєї нафти до США.
Базовим положенням угоди є зобов’язання країн-транзитерів застосовувати єдиний тариф під час транспортування нафти в напрямку на Омішаль (Хорватія) у розмірі 0,64 дол. США за 1 тонну на 100 км, а також зобов’язання експортерів нафти про надання відповідних обсягів нафти для транспортування у зазначеному напрямку. Проект має три етапи і передбачає надання експортерами для транспортування гарантованих 5 млн. тонн нафти на рік на першому етапі та 10 і 15 млн. тонн на рік відповідно на другому і третьому етапах.
Сьогодні нафтопроводом «Дружба» транспортується близько 15,5 млн. т нафти для переробки на нафтопереробних заводах у Словаччині, Чехії та Угорщині за такими тарифами: територією України — 0,73 дол. США за 1 тонну на 100 км, Словаччини, Угорщини — 1,1 дол. США за 1 тонну на 100 км. Отже, єдиний тариф застосовується лише до додаткових обсягів нафти, які транспортуватимуться за новим маршрутом у напрямку на Омішаль. Уже на першому етапі проекту українська сторона може отримати додатково понад 22 млн. доларів США на рік.
На цей час Хорватія, Угорщина та Словаччина вже виконали необхідні внутрішньодержавні процедури, передбачені законодавствами цих країн для набуття угодою чинності.
Хорватія вже розпочала реконструкцію своєї дільниці нафтопроводу для створення необхідних технічних умов для транспортування нафти в напрямку Омішаля. Із 80 млн. доларів США загальної суми капіталовкладень, потрібних для реалізації проекту інтеграції нафтопроводів «Дружба» та «Адрія» на території Хорватії, вже вкладено 20 млн. доларів, і на цей час ведуться переговори з російськими компаніями про залучення ще 60 млн. доларів США для завершення робіт.
За пропозицією хорватської сторони, яка має здійснити найбільші капіталовкладення на першому етапі проекту, було використано механізм гарантій надання обсягів нафти компаніями-експортерами, які беруть участь у проекті. В перспективі ці гарантії буде використано іншими учасниками проекту для залучення інвестиційних коштів для збільшення потужності нафтопроводів «Дружба» та «Адрія» на другому та третьому його етапах.
Таким чином, проект інтеграції нафтопроводів «Дружба» та «Адрія» створює новий прецедент у відносинах між російськими експортерами нафти та компаніями, які забезпечують транзит цієї нафти в напрямку Східної та Південної Європи.
Аналогічний механізм досить широко використовують у світовій практиці, зокрема, механізм таких гарантій застосовано під час реалізації проекту Каспійського трубопровідного консорціуму у вигляді зобов’язань компаній—видобувників нафти в Казахстані, які гарантували перекачування нафти згаданим нафтопроводом на рівні не менш як 20 млн. т на рік. Цю гарантію було використано в якості інструменту отримання кредиту ЄБРР на будівництво нафтопроводу.
За такою самою схемою нині здійснюється проект будівництва нафтопроводу Братислава—Швехат, який спільно реалізують австрійська компанія OMV та російська ЮКОС.
За підписаним контрактом сторони зобов’язуються гарантувати транспортування 3,6 млн. тонн нафти на рік на першому етапі проекту та 5 млн. тонн нафти на рік на другому.
Зауважимо, що проект інтеграції нафтопроводів «Дружба» та «Адрія» вписується в загальну концепцію розвитку нафтопровідної системи України і не перешкоджає реалізації інших проектів, зокрема, проекту Одеса—Броди.
Наявна пропускна спроможність українського нафтопроводу «Дружба» на дільниці Броди—Західний кордон становить 24,7 млн. тонн нафти на рік. На сьогодні обсяг транзиту — 15,5 млн. тонн на рік, отже запас пропускної спроможності цієї дільниці — 9,2 млн. тонн на рік.
За умови, якщо до 15,5 млн. т/рік буде додано 5 млн. т/рік у напрямку на Омішаль, загальна завантаженість зазначеної експортної дільниці нафтопроводу «Дружба» на першому етапі становитиме 20,5 млн. т/рік. Отож одержимо запас пропускної спроможності 4,2 млн. т/рік, що дає можливість на початковій фазі розвитку проекту Одеса—Броди повністю задовольнити замовлення чеського НПЗ, розташованого в місті Кралупи, на транспортування 3,5 млн. т/рік каспійської нафти.
Треба також зважити, що після набуття чинності угоди про проект «Дружба»—«Адрія» хорватській стороні необхідно інвестувати 60 млн. дол. США для завершення реалізації заходів з реконструкції своєї нафтотранспортної системи. З огляду на те, що реконструкція здебільшого передбачає спорудження резервуарів, термін виконання цих робіт становитиме щонайменше 1,5 року. Отже, фактичне започаткування транспортування додаткових обсягів на Омішаль можливе не раніше кінця 2005 року.
За таких обставин обидва проекти можна розглядати як такі, що доповнюють один одного, оскільки наявність гарантій на транспортування нафти нафтопроводом Одеса—Броди в сукупності з гарантіями на транспортування додаткових обсягів нафти в рамках проекту «Дружба»—«Адрія» дасть змогу українській стороні забезпечити органічне поєднання заходів з розвитку обох проектів. За таких умов стане можливим здійснення одночасної реконструкції української частини нафтопроводу «Дружба» і для потреб другого етапу проекту «Дружба»—«Адрія» (10 млн. т/рік), і для забезпечення умов транспортування каспійської нафти в напрямку Одеса—Броди—Західний кордон.
Це дасть можливість здійснювати процес розширення потужності нафтопроводу «Дружба» у єдиному технологічному циклі, що буде ефективніший за термінами та вартістю робіт з реконструкції нафтопроводу.
Реалізація проекту «Дружба»— «Адрія» не тільки не зашкодить інтересам України в розвитку проекту транспортування каспійської нафти нафтопроводом Одеса — Броди, а й створить для цього проекту додаткові можливості із забезпечення транспортування каспійської нафти за маршрутом Новоросійськ—Одеса—Ужгород—Омішаль.
Отже, позитивний результат повторного розгляду Верховною Радою проекту закону України «Про ратифікацію угоди про співробітництво з реалізації проекту інтеграції нафтопроводів «Дружба» та «Адрія» сприятиме створенню належних умов для співробітництва країн—учасниць угоди в освоєнні вигідного, надійного та ефективного маршруту транспортування нафти, підвищенні рівня використання нафтопровідних потужностей сторін, забезпечить інтеграцію України до європейської нафтотранспортної системи.
Іван ДІЯК,генеральний секретар Національної газової спілки України, народний депутат України 3-го скликання.
