Наприкінці грудня відбулося дві події за участю засобів масової інформації, які можна вважати воістину знаковими для автомобільної України. По суті, вони розкрили для широкої громадськості позиції всіх учасників дискусії навколо прийняття закону «Про розвиток автомобільної промисловості України».

18 грудня минулого року найбільші автовиробники України, а також підприємства-постачальники комплектувальних і запчастин за участі Мінпромполітики, Мінекономіки і народних депутатів провели відкритий «круглий стіл», на якому підтримали законопроект № 3677, що його розглядає парламент, «Про розвиток автомобільної промисловості України». У заході взяли участь представники таких провідних вітчизняних автозаводів, як КрАЗ, ЗАЗ, ЛАЗ, Київський мотоциклетний завод, а також виробники комплектувальних — АК «Росток», Концерн «Електронмаш», АТ «Взлет», «Автогідроагрегат». Тобто було представлено повноцінних виробників, у розпорядженні яких є реальні виробничі потужності, що уже сьогодні активно працюють і мають серйозний потенціал для розвитку.

Присутнім, у тому числі і журналістам, було надано можливість відкрито обговорити положення законопроекту № 3677 і одержати відповіді на питання, що їх цікавлять. Учасники «круглого столу» від імені 85 тисяч працівників заводів підписали звернення до Президента України і Голови Верховної Ради з проханням підтримати законопроект, прискорити його прийняття і впровадження. На їхню думку, прийняття нового автомобільного закону сприятиме розвитку галузі, збереженню наявних і створенню десятків тисяч нових робочих місць одразу в кількох галузях, допоможе модернізувати існуючі виробничі потужності, поліпшити інвестиційний клімат в автомобілебудуванні й економіці в цілому.

Уже через кілька днів після «круглого столу» в екстреному порядку було оголошено прес-конференцію представників табору, що опонує, на якій укотре «про усяк випадок» і без яких-небудь доводів, що заслуговують уваги, законопроект № 3677 було огуджено, а його авторів звинувачено в лобізмі інтересів окремих підприємств і зачіпанні інтересів «інших виробників». Не вперше було представлено порцію заїжджених міфів, що деякі з тих, котрі зібралися, озвучували раніше поодинці. І оскільки спроба «демонізувати» ЗАЗ, а отже, й інших українських автовиробників, має вже багатоголосий характер, час придивитися до учасників «хору» і спробувати зрозуміти, ХТО вони насправді і ЩО саме приводить їх у рух?

Міф № 1: «Законопроект перешкоджатиме впровадженню прогресивніших проектів і технологій»

Автори міфу — керівники ПІХ «Богдан», до складу якого входять «Черкаський автобус» і Луцький автомобільний завод.

А насправді законопроектом № 3677 передбачено інноваційні пільги для виробників автомобілів, мотоциклів, комплектувальних виробів і запасних частин, зокрема — зі сплати ввізного мита під час імпорту устаткування, матеріалів і комплектувальних, у т. ч. із далекого зарубіжжя, і з оподаткування прибутку за умови його реінвестування в розвиток виробництва. До речі, зазначені преференції надаватимуться за їхнього бажання і «Черкаському автобусу», і ЛуАЗу.

Міф № 2: «Законопроект створює нерівні умови для учасників автомобільного ринку»

Перш ніж оцінювати реалістичність міфу, варто, мабуть, представити новоявлених «виробників», які так голосно намагаються про себе заявити.

КрАСЗ (не плутати з легендарним КрАЗом) входить у корпорацію «Автоінвестбуд», що спеціалізується на «викрутній» схемі складання ВАЗів, ГАЗів й ІЖів. Має дуже істотні пільги в рамках Угоди про виробничу кооперацію з країнами СНД і РФ (звільнення від сплати ПДВ під час ввезення устаткування, машинокомплектів, комплектувальних і запчастин), Міжурядової угоди про вільну торгівлю з РФ (звільнення від сплати мита під час ввезення устаткування, машинокомплектів, комплектувальних і запчастин), Закону України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби» (звільнення від сплати акцизного збору під час реалізації автомобілів).

Відповідно до чинного законодавства, зокрема Закону «Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні», котрий активно критикує його керівництво, КрАСЗ намагався зареєструвати інвестиційну програму й одержати пільги. При цьому, за заявами керівництва підприємства, програму планували оформити під вантажівки й автобуси, до виробництва яких КрАСЗ ніколи не мав і не має жодного стосунку, оскільки лише складає легкові автомобілі. Причина такого підходу проста і арифметично витончена: замість 150 мільйонів доларів інвестицій, потрібних для програми з легкових авто, вносять всього 30 мільйонів.

Луцький автомобільний завод (ЛуАЗ). Торік підприємство повномасштабно виготовило аж 42 автомобіля марки ЛуАЗ. Все інше — те само великовузлове складання російських ВАЗів (за рік склали майже 13 тисяч). Пільги завод має аналогічні КрАСЗ. Пільги ЛуАЗ намагався розширити також шляхом реєстрації інвестиційної програми за Законом «Про стимулювання...», але був зупинений указом Президента України «Про скасування постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2003 року № 1473», № 1132/2003 від 1 жовтня 2003 року. Подейкують, що гнів Президента був продиктований аж ніяк не політичними мотивами, про які тепер дуже люблять казати. Насправді причиною послужила спроба використовувати закон, покликаний стимулювати в країні автомобільне виробництво, як схему для розширення великовузлового складання (механізм такий само, що й у випадку з КрАСЗ). Після появи президентського указу, з подачі керівництва ЛуАЗу в ЗМІ активно мусувалася тема про зупинення заводу в результаті скасування інвестиційної програми. До речі, відкрито згадувалося зупинення випуску ЛуАЗом легкових автомобілів, хоча інвестиційна програма реєструвалася під виробництво вантажівок і автобусів (ті самі 30 млн. доларів США).

ЗАТ «Єврокар». Великовузловим способом складає автомобілі «Шкода», заявляє про намір тим само способом складати «Фольксвагени» і «Ауді». Має практично безпрецедентні пільги в рамках Закону «Про спеціальну економічну зону «Закарпаття». Міркуйте самі: немає мита на ввезення устаткування і машинокомплектів, ПДВ на ввезення устаткування і машинокомплектів, податок на прибуток платять у розмірі 2/3 повної ставки, податок на доходи нерезидентів — у розмірі 2/3 ставки; діє звільнення від обов’язкового продажу валюти, немає акцизного збору з реалізації готових автомобілів і мита на ввезення готових автомобілів в Україну (останнє — завдяки знов-таки безпрецедентним рішенням місцевого суду).

І от ці три групи «лицарів викрутки» (за влучним виразом відомої газети), що вже мають величезні пільги й одержують додаткові за законом № 3677, чомусь затято намагаються... не одержати нові пільги, зірвавши прийняття закону! Може, тому що дію нових пільг спрямовано на створення і розвиток повномасштабного виробництва?

Виходить, що в їхніх інтересах насамперед не одержати можливості для розвитку власного виробництва, а загальмувати відродження великих автомобільних заводів і виробників комплектувальних —КрАЗу, ЛАЗу, ЗАЗу, ХТЗ, Южмашу й інших, тобто тих підприємств, що повноцінно виробляють автомобільну техніку. Здолавши таких могутніх конкурентів, можна дати новий поштовх дуже рентабельному і малозатратному «викрутковому» бізнесу. Адже повноцінне виробництво потребує наявності відповідних виробничих потужностей поряд з підтримкою десятків тисяч робочих місць, а якщо таких немає — вкладення мільярдних інвестицій у їх створення.

Міф № 3: «Від закону постраждає держава і її бюджет»

Згадані гравці надто переймаються бюджетом країни, який із запровадженням нового закону нібито втратить значну частину надходжень. При цьому в різних місцях і в різний час цифра, що озвучується, від 100 млн. до 1 млрд. (завважте — розкид дуже пристойний). І усе це нібито через преференції, що їх заводи одержують у рамках чинного Закону «Про стимулювання виробництва автомобілів». Преференції, що так турбують збирачів. У цей момент усі вони забувають і про власні не такі давні заяви, що наявний стан справ улаштовує всіх учасників ринку; і про те, що вони самі намагалися і не полишають надій одержати додаткові пільги за Законом «Про стимулювання виробництва автомобілів». Забувають і дружно (як це в нас заведено) кидаються рахувати гроші в чужій кишені. При цьому підрахунок має дуже вибірковий характер: ніхто не рахує витрат, а рахують винятково доходи і чужі частки в ринку; не враховуються ні вимоги до підтримки кількості робочих місць, ні соціальне навантаження на підприємства, ні мільйони доходів, що вже тепер надходять до бюджетів усіх рівнів.

Від імені авторів законопроекту № 3677 хотів би ще раз спростувати голослівні заяви опонентів про можливі втрати бюджету. Ми вже не раз приводили цілком аргументовані розрахунки, котрі підтверджують, що тільки за перший рік чинності нового закону бюджет країни додатково одержить близько 560 мільйонів гривень. А через складнощі розрахунків у галузі комплектувальних, у цій цифрі лише малою мірою враховано, що з розвитком автомобілебудування буде дано могутній поштовх для становлення суміжних підприємств, створення сотень тисяч нових робочих місць відразу в кількох галузях і, відповідно, солідного зростання надходжень до бюджетів усіх рівнів.

Щодо втрат бюджету, то вони збільшаться, якщо прийняти поправки опонентів законопроекту, що пропонують виключити статус походження з України як критерій для надання підприємствам пільг (тобто пільги зможуть одержувати практично всі бажаючі) і до того ж обнулити ставку ввізного мита майже на усі вузли і комплектувальні для автомобілів, зокрема кузови, двигуни, коробки передач, гальма й гальмові системи, колеса, амортизатори і т. ін., а також на двигуни для мотоциклів і навіть тракторів, танків і бронетехніки (!).

Причини і наслідки демонізації

У результаті нескладних PR-зусиль опонентів (при цьому використовується здебільшого чорний інструментарій) малюють такого монстра — Запорізький автозавод (останнім часом в один ряд з ним також ставлять ЛАЗ), який у всіх хоче все відібрати. Варто завважити при цьому один найважливіший момент, про який опоненти закону завжди геть-чисто забувають: завод розміру і масштабу КрАЗу, ЛАЗу чи ЗАЗу в кишеню не покладеш і за кордон у будь-який момент не вивезеш. Усе, що інвестовано в таке підприємство, залишається в Україні. Тут працюють десятки тисяч наших співгромадян, і всі вони щомісяця одержують дуже непогану заробітну плату.

Прагнення загальмувати процес реформування законодавства в галузі автомобілебудування і приведення його у відповідність до норм СОТ і ЄС, затяті спроби завалити автомобільний закон і очорнити в очах громадськості підприємства, що його підтримують, очевидно, продиктовані бажанням зміцнити власне становище на ринку, не допустивши відродження і становлення інших підприємств.

Хоча законопроект аж ніяк не погіршує умови діяльності для «викрутників», а навпаки, створює умови для поступового переходу від складання до повномасштабному виробництва, вони бачать у ньому тільки загрозу. Адже «викрутковому» бізнесу не потрібно довгострокового розвитку виробництва — він віддає перевагу легкому одержанню нехай тимчасового, але солідного прибутку. І такий бізнес уже точно не в змозі витримати конкуренції з реальним автопромом, що народжується.

Що стосується останнього, то в пропонованих законопроектом 3677 умовах він безсумнівно матиме нове життя. Будуть сприятливі умови для залучення в галузь інвестицій, для становлення і розвитку повноцінного виробництва, збереження і створення нових робочих місць, збільшення експортної придатності продукції українських підприємств.

Як висновок: якщо наша країна не бажає перетворитися в країну «викруткового» складання і має намір відтворити в себе повноцінну автомобільну промисловість, що стане локомотивом розвитку національної економіки, то законопроект 3677 має бути підтримано на всіх рівнях і прийнято у найкоротший термін.

Олексій БАБУРІН,народний депутат України.